Щороку в Україні виявляють рак у близько тисячі дітей. В онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні на Рівненщині – часто переповнені палати. Рятують дітей там «усім світом». І лікарі, й волонтери зазначають, що для таких діток важливо, аби їх підтримували не тільки рідні, а й ровесники та навіть чужі люди. Наприклад, відвідували їх у лікарні.
Любов Краков'ян, завідувачка онкогематологічного відділення Рівненської дитячої обласної лікарні, де на сьогодні перебуває 20 дітей:
- Діти з онкозахворюваннями відрізняються від ровесників. По-перше, у них знижений імунітет, а тому вони більш чутливі. По-друге, вони розуміють, що хворі, хоч і не всі усвідомлюють, на що саме. Їхнє маніпулювання дорослими може бути таким же сильним, як і небажання приймати пігулки. Тож потрібно відчувати межу між дисципліною та уважністю до їхніх прохань. Також варто пам'ятати, що усі ми надіємося, що вони повністю одужають, а тому робимо все можливе, щоб вони були соціалізованими, отримували належну освіту, мали повагу та приязне ставлення інших. З такими дітьми потрібно проявляти делікатність, адже деякі не мають рук, ніг чи волосся. Їх не потрібно боятися. Рак не заразний.
Мар'яна Рева, директорка БФ «Скарбниця Надії», який співпрацює з обласною дитячою лікарнею, збираючи кошти, купуючи препарати та організовуючи дозвілля для онкохворих дітей:
- Хочеться порадити людям, які відвідують онкохворих: не потрібно думати, що ці діти помирають, і не налаштовувати на такі роздуми самих хворих. Переважній більшості пацієнтів кращає. А допомогти онкохворим дітям може будь-хто. Звичайно, не всіх пропустять до діток в палати, проте можна переказувати кошти, писати листи підтримки та передавати подарунки.
Юлія СОКОЛЕНКО.
