Неподалік села Золоте, біля колишньої зони відпочинку, сидить покинута молода собака, яка вірно чекає повернення свого господаря.
Про пса розповіли сьогодні в інстаграм-спільноті tipova_dubrovytsia :
- Тяжко уявити людську жорстокість, коли Ви берете чотирьохлапого друга і вивозите до лісу на вірну смерть. В собаки добрі очі, і він біжить до кожної проїжджаючої машини з надією, що це той самий господар, якого вона чекає. Можливо, хтось шукає собі хорошого пса, повірте, кращого не знайдете. Молода вівчарка може стати добрим захисником Вашої оселі. Скоро морози, зима… не пожалійте шматочок чогось смачненького для пса, в очах якого можна прочитати слова вдячності за проявлену доброту до нього. Давайте знайдемо для вівчарки новий дім. Будьте добріші люди, в світі і так багато жорстокості.
Чому пса користувачі спільноти назвали Хатіко? Бо це ім'я стало символом вірності та відданості собак не лише в Японії, а й у всьому світі.
Нагадаємо, фермер подарував живу іграшку своєму колишньому професору Хідесабуро Уено. Коли Хаті підріс, він став постійно супроводжувати господаря. Той щоденно їхав у місто у справах. Тому Хаті проводжав професора до входу на залізничну станцію, а потім знову приходив до станції, щоб зустріти його. Але одного разу у професорана роботі трапився інфаркт. Викликані лікарі не зуміли врятувати його. Додому він вже не повернувся. Але як це було пояснити собаці? Хаті щодня приходив до станції і терпляче, до пізнього вечора чекав господаря. Ночувати собака йшов на ґанок професорського будинку. Знайомі спробували прилаштувати Хаті в інший будинок, але все було марно. Хаті щоденно ходив на станцію, де чекав на свого улюбленого господаря. Місцеві торговці підгодовували охлялого собаку, захоплюючись між собою його наполегливістю. А залізничники стежили за тим, аби собаку, що став неодмінним атрибутом пристанційної площі, ніхто не ображав.
Пес став відомим на всю Японію в 1932 після публікації в одній з найбільших газет Токіо статті «Відданий старий пес чекає повернення свого господаря, який помер сім років тому». Історія підкорила серця японців, і на станцію Сібуя стали приїжджати зацікавлені з метою подивитися на пса. Хатіко приходив на станцію упродовж дев'яти років аж до своєї смерті. Мертвого Хатіко знайшли на вулиці, неподалік від станції.
Звістка про смерть знаменитого собаки рознеслася досить швидко, і в країні був оголошений день жалоби! Кістки Хаті були поховані на токійському кладовищі поруч з могилою його колишнього господаря. А зі шкіри зробили опудало, яке досі зберігається в Національному музеї науки. Також Хатіко відведено почесне місце на японському віртуальному цвинтарі домашніх тварин.
