З недавнього часу, точніше, з позаминулого року, в нас дуже полюбили обирати «найгарніших дівчат». Причому робити це почали ефектніше та красивіше, мабуть, зрозумівши, що в такі проекти для успішної їх реалізації слід вкладати великі гроші. У вересні 2006 року група ентузіастів-»шоумейкерів» зробили «Перлину Рівного» — перший за багато років професійний за рівнем організації міський конкурс краси. І ось півтора року потому одна з тодішніх організаторок і членів журі, керівник модельної агенції «Панна» Вікторія Дембіцька спромоглася створити ще один проект з претензією на довготривалість — конкурс «Міс Рівненщина». У деяких моментах він був кращим за «конкурента», в деяких — гіршим. Але те, що «Міс Рівненщина» став культурно-мистецькою подією, принаймні місяця — безперечно.
Ідея конкурсу була благородною та цікавою — об’їздити усі райони області та обрати по одній представниці з кожного для першого подібного обласного конкурсу. Задумка не вдалася — оскільки з самого початку організатори наголошували на тісній співпраці із конкурсом «Міс Україна», куди мала б їхати переможниця, то й вимоги до учасниць повинні бути доволі високими. А отже, передивившись більше сотні дівчат, члени журі відібрали з районних центрів усього шість красунь, інші вісім представляли Рівне, а точніше — саму модельну агенцію «Панна». Зрозуміло, що у цих дівчат і сценічного досвіду, й уміння себе показати було значно більше, ніж у новачків модельного бізнесу. Для підтримки престижного статусу конкурсу («під егідою національного комітету «Міс Україна», «за підтримки облдержадміністрації» тощо), за який Вікторія Дембіцька хвилювалася чимало, була виготовлена корона з бурштину за 25 тисяч гривень — мабуть, таким є бюджет конкурсу краси в якомусь місцевому ВНЗ. Загалом же кошторис «Міс Рівненщини» перевалював за три з половиною сотні тисяч гривень, що для рівненського конкурсу — сума захмарна. Але гра була того варта, адже чим більше розголосу матиме будь-який, навіть провінційний конкурс краси, тим більше модельних агенцій та окремих представників світу моди та шоу-бізнесу про нього почують, а отже, можуть і запропонувати дівчатам вигідні контракти. А організатори, при відповідно складеному договорі, від цього також матимуть зиск. Тому витрачання грошей на естетику тут завжди доречне. Як заведено, спершу учасниці взяли участь у рекламній фотовідеосесії, яка для обопільної із спонсором вигоди відбулася в автосалоні. Це вже потім багато шанувальників краси висловлять негативне ставлення до цієї акції — мовляв, «купальники та «круті» авто — це вже занадто вульгарно», та й більше рекламувалися автомобілі, а не презентувалися дівчата. І це все по декілька разів на годину крутилося на моніторах у супермаркетах, кав’ярнях, друкувалося у пресі тощо. Потім було щоденна кількагодинна підготовка. А після цього — власне, конкурс, який став фіналом марафону з багатьох заходів. Перше, що вирізняло вечір у драматичному театрі 26 січня від інших — небачена кількість молоді, гарних дівчат і стильних молодих хлопців. І це незважаючи на недешеві (як для молоді) квитки — від 30 гривень. Проте на відміну від, наприклад, столиці, де на такі заходи з’їжджається «гламурний» бомонд, у рівненському театрі зібралися переважно друзі, родичі та «мами-тата» учасниць. Їх цілком було достатньо для заповнення залу. Початку глядачам довелося чекати більш ніж півгодини. Першими виходами стали дефіле у вигляді «снігурок» та у національних вбраннях, а потім — дефіле а-ля «шпигунські пристрасті», «безсмертні» для конкурсів купальники із сонячними окулярами від спонсора, вечірні сукні. Загалом, усі виходи на фоні безголової та безрукої Венери Мілоської були побудовані максимально традиційно. Не вирізнялися оригінальністю ані ведучий Руслан Олексіюк, ані спеціально запрошені гості — співачка Наталка Карпа, яка також була «зіркою» на «Перлині Рівного 2006», переможець останнього «Шансу» Михайло Мостовий, котрий співав романтичні «хіти» чотирма мовами, учасник усіх більш-менш престижних концертів у місті, рівненський «Лайт Денс Компані». Хіба що порадувала КВН-команда «Аварія». Особливо недоречно на конкурсі виглядав шоу-балет чоловічого стриптизу «Men in Black». Хоча в цілому «Міс Рівненщина» вийшла у форматі «Міс Україна». Цілком «форматною» виявилась і переможниця. Отриманням перехідної бурштинової корони студентка спеціальності «облік та аудит» економічного факультету НУВГП Анна Тарасюк, яка стала відома тим, що відмовилась від співпраці із Стівеном Сігалом, мабуть, зобов’язана голові журі — почесному президенту «Міс Україна» Сергію Матяшу. На суддівській нараді він першим звернув увагу на Тарасюк, заявивши, що «саме її він особисто бачить у квітні на всеукраїнському конкурсі». Інші члени журі з «метром», очевидно, вирішили не сперечатися. Головна фаворитка конкурсу, учасниця «Королеви України» на «Таврійських іграх» Ольга Прийма (№3) отримала титул «Перша віце-міс». «Другою віце-міс» журі назвало Юлію Данилюк (№4), а «третьою віце-міс» — професійну баскетболістку Ганну Єремейчук (№12). До речі, останню разом із переможницею у кулуарах відзначили також «статусні» представники нью-йоркської агенції «AL-model». Керівник проекту «Міс Рівненщина» Вікторія Дембіцька організаторським дебютом на великій сцені залишилась задоволена. Телеверсію фіналу конкурсу «Міс Рівненщина 2007» покаже канал «Рівне 1» 9 лютого о 21.30. А повболівати за Анну Тарасюк можна буде вже в квітні.
