Наявність підземних ходів на Рівненщині — не новина як для істориків, так і для самих рівнян, розповіді яких поки що, як стверджують дослідники, залишаються основним джерелом інформації про підземні споруди. Рівняни пам’ятають ажіотаж, який спричинили два роки тому знайдені геофізиками підземні споруди у парку ім. Шевченка. Проте далі справу ніхто не продовжив — на це не виявилося коштів. Цього ж року, після знайдених будівельниками підземних споруд у центрі міста Острога, рівненські геофізики дослідницького центру «Рівне-Суренж» знову спробували «розкрутити» місцеву владу на подальше вивчення історії шляхом дослідження підземних об’єктів. На думку Тетяни Бикової, завідувачки відділу історичних досліджень ДЦ «Рівне-Суренж», на території Рівненщини за допомогою геофізичних досліджень під землею можна виявити споруди, які справді можуть виявитися сенсаційними. В інтерв’ю «РВ» пані Тетяна розповіла як про свої напрацювання в цій галузі, так і про основні проблеми дослідження підземних споруд.
— Пані Тетяно, чому саме зараз з’явилася нагальна потреба в таких дослідженнях? — Тому що дуже швидкими темпами розпочалася масова забудова історичних міст, і в цій метушні ми втрачаємо можливість отримати нову інформацію з минулого. Скажімо, через років п’ять, коли вся територія Острога, Дубна, Гощі, Корця та інших міст буде повністю забудована, ця тема, на жаль, уже вичерпається. Хоча, з іншого боку, будівництво цінне тим, що дає можливість зазирнути в глибину як землі, так і історії. А поки що ми маємо змогу попрацювати на тих ділянках, де будівництво ще не розпочалося, але планується. До того ж, ми розробили певну методику і маємо ексклюзивну геофізичну апаратуру. Однак така робота потребує злагодженості між органами влади, істориками, археологами, спелеологами, геофізиками, чого поки що немає. Для мене незрозуміло, наприклад, чому археологи цураються новітніх технологій. У світі жодне археологічне дослідження не розпочинається без роботи геофізиків. Адже методом геофізики можна виявляти підземні споруди з поверхні неруйнівними методами. Це значно спрощує роботу археологів — тоді вони вже точно знають, де варто проводити розкопки. Однак у нас це приживається дуже важко — більше через незнання, а можливо, і через недовіру. — Окрім істориків, виявлення підземних споруд може бути важливим і для тих, хто планує будівництво... — ...якщо бізнесмен, вкладаючи гроші, зацікавлений у тому, щоб будинок був побудований у сприятливому місці, не на аномалії й не на колишньому кладовищі. На Рівненщині з’явилися передбачливі інвестори, які уже виявляють бажання проводити геофізичні обстеження на місці новобудови. Однак більшість так не вважає. Розпочавши будівництво на виділених їм ділянках, якщо і виявляють щось на своїй території, вони не завжди про це розповідають. Тому що одразу ж з’являться історики, археологи і будівництво тимчасово призупинять, що їм, безперечно, невигідно. Тому істориків та археологів у цьому плані недолюблюють, вважають, що вони тільки гальмують будівництво. Цього могло б не бути, якби подібні дослідження виконувались до початку будівельних робіт, тобто на стадії вибору ділянки, підготовчих робіт, до яких, окрім геофізики, належать геологічні та геодезичні роботи, тобто топозйомка, археологічна експертиза та збір так званих вихідних даних — різних дозвільних документів від органів влади. Адже дослідження на стадії будівництва — це лише аварійні заходи, а не планомірна, продумана робота, вартість якої становить мізерну частку від вартості будівництва. — Згідно із законом, обстеження ділянок перед початком будівництва може бути обов’язковим? — Під час виділення землі для будівництва у документах передбачені геофізичні дослідження, однак поки що закон залишає право вирішення питань проведення досліджень за місцевою владою. — Ви говорите про повне дослідження території історичних міст. А про які об’єкти уже точно відомо — як у самому Рівному, так і в області? — За допомогою геофізичної апаратури, в комплексі з біолокацією, ми сподівались провести дослідження в Острозі, Дубні, Млинові. Але як завжди виникла проблема з фінансуванням. Практично в усій області є інформація про підземні ходи. У Рівному ж геофізичним методом були виявлені підземні споруди в районі парку, школи №5, краєзнавчого музею та багатьох інших. На жаль, коли в місті виявляють провалля, найчастіше їх намагаються засипати, залити бетоном, хоча треба було б досліджувати. Згадані ходи ми простежували з поверхні, не розкопуючи, а спускалися в підземелля споруди у парку. — Куди виходить хід у парку? — Одне направлення іде в район Басівкута, друге — в бік Будинку культури, а ще одне — в бік вулиці Драгоманова. Проте більшість цих ходів або зруйновані, або засипані. — Для чого використовувалися підземні ходи та підземелля? — У стародавні часи жодна оборонна споруда — чи то городище, чи замок, чи фортеця, чи монастир — не будували без чітко продуманої системи підземних ходів, тунелів, криниць, погребів, підземель та утаємничених виходів. Значення розвинутої системи підземних споруд прирівнювалося в ті часи до значення міцності та боєздатності стін, башт, валів. Архівні документи з цих питань шукати марно, тому що вони теж були таємницею. Власники споруд не були зацікавлені в розголосі подібної інформації. Якщо врахувати, що наземні частини споруд були раніше, як правило, дерев’яними та часто горіли, то саме в підземній частині власники зберігали все найцінніше: архіви, бібліотеки, церковне начиння. Крім того, підземні ходи вели до спеціальних підземних колодязів з водою, необхідних на випадок облоги. Як правило, підземні ходи служили і своєрідними арсеналами. Частина таких об’єктів використовувалася для господарських потреб. З XVIII століття підземні споруди будували і для інших цілей, в тому числі й для розваг. — Пані Тетяно, якщо зараз виявити і реконструювати підземні споруди древніх замків та палаців... — ... то це буде просто казкою. Якщо геофізичні та археологічні дослідження покажуть, що можливо музеїфікувати хоча б їхній фрагмент, то приплив туристів у наші історичні міста значно збільшився б. До того ж, це стосується і безпеки: якщо розчистити та укріпити ці об’єкти, то перестане провалюватися грунт під вулицями, майданами, будинками. Знайдені об’єкти добре було б одразу наносити на генплани міст та каталогізувати, а відповідно, створювати для таких об’єктів охоронні зони. — Ви знаєте людей, які уже хотіли б сприяти вам у дослідженні підземних споруд? — Так, до нас звертаються люди, яким багато відомо в цій галузі, однак поки що затримка лише через відсутність планомірної системи геофізичних досліджень, фінансування таких робіт та, найважливіше, відсутність громадської підтримки, яка б однозначно вказувала на стурбованість суспільства справою руйнування древніх підземних артефактів. Ми готуємо листи до органів місцевої та обласної влади з проханням посприяти дослідженню підземних об’єктів і будемо з надією чекати позитивної відповіді.
