Жодного тижня без нової виставки — мабуть, такі завдання ставить перед собою арт-кав’ярня «Сальвадор Далі». Минулого тижня тут презентували дві нові експозиції, одна дивніша за іншу.
Спочатку свою першу персональну виставку побачив фотограф-авангардист Василь Черенков. Автор називає себе насамперед режисером, оскільки не вигадує речі, а розставляє щось побачене в реальному житті відповідно до своїх естетичних смаків. Смаки ці доволі незвичні, для багатьох шанувальників фотомистецтва — напрочуд дивні. Експериментаторство Черенкова відзначають насамперед колеги-фотографи. Тільки-но спробувавши себе у фотомистецтві, він одразу був прийнятий до фотоклубу «Час». А днями фотохудожник взагалі отримав можливість собою пишатись — його робота, єдина з доробків рівнян, була відзначена членами журі призовим місцем на міжнародному Фотобієнале «Рівне 2007» (про це «РВ» писало у минулому номері). Майже одразу власник арт-кав’ярні Олександр Купчинський запропонував йому невелику, десь на 20 робіт, «персоналку», яку Черенков назвав просто — «Осінь. Плавки довго сохнуть». Більшість образів знайдені автором у природі, що й не дивно — за освітою Черенков біолог. А тому, якщо не злякатися фотографій одразу, можна побачити на них несприйняття автором бруду — як зовнішнього на вулицях та у водоймах, так і внутрішньоестетичного. Інший екологічний проект має трохи більший масштаб — до нього долучилось багато фотографів з різних міст. Фотовиставка «Озирнись навколо» має на меті зосередити увагу глядача на загрозах довкіллю і суспільству, «закликає до активних дій проти втрат у нашому довколишньому житті». До експозиції ввійшли роботи українських фотохудожників Дмитра Алімкіна, Миколи Величка, Вадима Докторова, Віктора Кадуріна, Володимира Нікітенка, Світлани Хвостенко, Андрія Чекановського та інших. Ця виставка — результат першого етапу проведення Відкритого всеукраїнського конкурсу «Обличчя рідної землі» (організатор — Партія зелених України). Подібні виставки відкрилися 12 вересня водночас по всій Україні, причому журналісти стали першими глядачами і суддями виставки, до цього роботи ніхто не бачив. Експозиція хоч і похмура, але доволі різноманітна, адже кожен з авторів має свій неповторний стиль і художні прийоми. Проте цього разу їхні роботи об’єднала одна гостра тема відповідальності за майбутнє нашої землі.
