Антимонопольний комітет минулого тижня ухвалив нетипове для себе рішення — примусово розділити групу компаній Дмитра Фірташа OSTCHEM, до якої входять заводи-виробники азотних добрив, зокрема і «Рівнеазот». Фактично, український олігарх мав би продати частину свого бізнесу, наприклад, завод на Рівненщині, який, будучи раніше найбільшим виробником в області, останніми роками перетворився на найбільшого боржника. Проте «ділитися» Дмитро Фірташ відмовляється, його компанія вже заявила, що подаватиме на АМКУ до суду.
Рішення Антимонопольного не можна назвати безпідставним, проте воно запізніле. Порушення, яке вчинила група компаній OSTCHEM (заводи-виробники ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання азот» та оптова торговельна компанія ТОВ «НФ Трейдінг Україна»), стосується зловживання монопольним становищем на ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив у 2014-2017 роках.
Як йдеться у прес-релізі АМКУ, група компаній Дмитра Фірташа «систематично перепродувала всередині групи за завищеними цінами природний газ, який є основною сировиною при виробництві добрив, що призвело до встановлення необґрунтованої собівартості їхнього виробництва та, як наслідок, до завищення вартості добрив. Також з березня по червень 2017 року (у час сезону весняно-польових робіт) заводи припинили виробництво азотних мінеральних добрив, що призвело до недопоставки товару аграріям».
««Підставою» для зупинки заводів стало свідоме непроведення розрахунків за поставки газу і навіть невитребування вже оплаченого групою газу із сховищ. Водночас з покупців було взято передоплату за виробництво добрив», — зазначають в АМКУ.
Оскільки реалізація добрив за межі групи відбувалась через торговельну компанію ТОВ «НФ Трейдінг Україна», на цю компанію АМКУ наклав максимально можливий штраф — 107 млн грн. А три основних українських заводи-виробники азотних мінеральних добрив Антимонопольний вирішив примусово поділити, аби вони у подальшому «конкурували між собою, а не діяли як один суб’єкт».
Поділити заводи олігарха, за рішенням АМКУ, мають впродовж дев’яти місяців. Проте група Дмитра Фірташа вже заявила, що подаватиме до суду. На сайті Групи ДФ було опубліковано наступне:
«Рішення АМКУ є тенденційним і ухваленим на основі аргументів сумнівної якості, а також з грубим порушенням законодавства. Деякі оцінки і положення не витримують жодної критики. Своїм рішенням АМКУ вирішив стратегічне завдання, у першу чергу, російських конкурентів щодо знищення української хімпромисловості. Ми згодні з експертами, які вважають, що це рішення становить загрозу для економіки України, оскільки створює небезпечний прецедент щодо примусового розділення для великої кількості українських компаній. Ми вважаємо, що рішення АМКУ — це одна з останніх спроб корупціонерів зі старої влади виконати замовлення і дати можливість конкурентам захопити український ринок. Ми сподіваємося, що АМКУ незабаром отримає нове керівництво, яке об’єктивно розбереться у ситуації і буде діяти в інтересах українських виробників. Зважаючи на те, що рішення було ухвалено з порушенням закону, процедури та без доказів і аргументів, Group DF, без сумніву, буде оскаржувати рішення у судах всіх рівнів».
«Рівнеазот», зазначимо, будь-яких коментарів щодо рішення АМКУ не давав. Останніми роками завод став непублічним, хоча цього року справи на підприємстві помітно поліпшилися. Так, «Рівнеазот» зміг з початку року погасити перед своїми працівниками майже всю заборгованість із зарплати, яка 2017 року сягнула близько 50 млн грн.
— Зараз заборгованість підприємства перед працівниками — 2,7 млн грн. З початку року борг було скорочено на 15 млн, — зазначає директор обласного департаменту економічного розвитку Костянтин Мокляк. — Підприємство працює цього року без зупинок, але ось обсяги виробництва нам не показують. Втім, є дані управління статистики, що в області хімічна галузь значно наростила обороти цього року. А «Рівнеазот» має визначальний вплив на загальні показники галузі.
Зазначимо, що за даними управління статистики, виробництво хімічної продукції на Рівненщині цього року, порівняно з тим же періодом 2018, зросло майже на 90%. Уперше з 2014 року виробництво у галузі збільшувалося, а не спадало, порівняно з попередніми періодами.
Алла САДОВНИК.
