Футурологи 60-х:

1033 0

Що робити людям, коли робити їм зовсім нічого? Чим зайнятися людині, в якої ввесь час — вільний? У 1960-ті футурологи були всерйоз стурбовані цією, на їхню думку, проблемою ХХІ століття.

«Згідно з тими прозорливими провидцями, життя в 2001 році було б приблизно таким: ви прокидаєтеся вранці, випиваєте чашку кави, читаєте газету, дивитеся телевізор і повертаєтеся в ліжко», — пише журнал Retrofuture. Чому ж провісники вирішили, що в ХХІ столітті людям загрожує тотальне неробство? Відповідь очевидна: футурологи сподівалися на стрімкий технологічний прогрес. Як очікувалося, комп’ютери, відеотелефони, роботи, повсюдна автоматика, літаючі автомобілі й інші винаходи, які заощаджують час, створять унікальну можливість для людства ХХІ сторіччя — занадто багато дозвілля. 40 років тому соціологи вважали, що люди будуть працювати не більше, ніж чотири дні на тиждень, менше восьми годин на день із щорічним робочим періодом у 147 днів і 218 днями канікул. Цифри називала New York Times, пророкуючи їхню матеріалізацію до 2000 року. «Нам не доведеться ходити на роботу. Навпаки — робота буде ходити до нас», — стверджував у 1967 році популярний телеведучий CBS Уолтер Кронкайт у документальному серіалі The 21st Century. Одним із найбільш видних і серйозних провісників загрози бездіяльності був знаменитий Елвін Тоффлер, чиї книги «Шок майбутнього» і «Третя хвиля» досі є бестселерами: «У новому сторіччі робочий тиждень буде скорочено на 50%», — писав Тоффлер. Він же пророкував появу нових хобі. На пенсію ми повинні виходити раніше — років у 47, притому, що: «Люди будуть йти працювати у віці близько 25 років, — розповідав представник General Motors у документальному фільмі BBC 1966 року. — Шестимісячні відпустки будуть даватися без зайвих запитань». «До 2000 року машини будуть робити так багато продукції, що кожен громадянин США буде дійсно незалежним і багатим, — радував американську публіку в тому ж 1966-му журнал Time. — Як використовувати вільний час — ось що буде головною проблемою». Письменник-фантаст Артур Кларк у 1968 році писав у своєму есе, що «наші нащадки в 2001 році можуть потрапити в майбутнє смертельної нудьги, де головною проблемою в житті буде вирішити, який із декількох сотень телеканалів вибрати». Наростаюча загроза повального неробства дуже тривожила футурологів: людина повинна хоч щось робити, щоб залишатися людиною! Лінощі й відсутність амбіцій будуть вдвічі небезпечнішими на тлі влади машин! Загалом, оскільки саме праця зробила людину з мавпи, попереджали стурбовані добродії, відсутність зайнятості призведе до протилежного результату. І що ж? Надворі 2003 рік, а ми працюємо, як і раніше — тривога виявилася марною? Чи ще не вечір, і прихована загроза людської бездіяльності зберігається до кращих часів? Важко сказати, сьогодні подібних прогнозів уже ніхто не дає.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також