Ганятися за привидами

3699 0

Є така традиція в українського народу, щоправда, трохи призабута — після першої шлюбної ночі вивішувати на ганку простирадло з-під молодят, як свідчення про цноту нареченої. Йдуть люди мимо оселі, бачать — гарне весілля, незаймана молода, все добре, на душі спокійно. Скривавлений рушник, який виніс із свого помешкання на суд людський Петро Шовкун, викликав зовсім інші емоції у його односельчан з Уїздців Млинівського району. Зацікавилася предметом і місцева міліція.

Наступної після такзваної «вальпургієвої ночі» згаданий пан Петро побачив фонтани крові, які лилися з-під підлоги літньої кухні його оселі. Цікаво, що загадкові фонтани бачила одночасно і дружина Петра Шовкуна. Кров ніби йшла з одинадцяти джерел і рясно окропила окремі предмети і частини тіла Шовкунів. У привідчинені двері зайшла кішка, понюхала криваві сліди і кулею вилетіла з приміщення. Господарям стало недобре, але поки дружина вибігла за сусідами, все скінчилося. Кров більше не лилася, залишила по собі тільки скривавлені ряднини. Наступного дня до господи Шовкунів приїхала їхня невістка з Луцька і вони разом зняли лінолеум у сусідньому приміщенні, що з’єднувало літню кухню із будинком, де минулого вечора Петро бачив один із кров’яних фонтанів. Проте якихось підозрілих слідів багряного кольору вони так і не знайшли. Звернулися до міліції, правоохоронці оглянули все довкола і поїхали із зразками крові на експертизу. Тож чи маревом було видіння Шовкунів, чи ні — нікому не відомо. Але клопоту вони серйозним інстанціям додали. На вигадку, беручи до увагу непитущість та авторитет у селі пана Петра, подія не схожа, а банального і звичного пояснення явище не отримало. Навіть експерти «не від світу цього» в особі цілительок і провидців дають доволі суперечливі коментарі, які, щоправда, зводяться до одного — «у Шовкунів виникла проблема і ми її усунемо». За винагороду, звісно. Представники церкви також не беруться визначити, що то було — благий знак чи віщування лиха. Про всяк випадок сільський священик порадив хату освятити. Від гріха подалі. А селом і довкіллям пішли гуляти загадкові чутки про нечисту силу, яка вчиняє в хатах кровопускання із фонтанним супроводженням. Бо відомо ж — тоскно і сумно нам живеться, всі давно скучили за чудом, тому воно повинно було трапитися. Але чи не станеться так, що кожен натхненний газетними публікаціями громадянин, якому привидяться на стінах чорти, буде викликати міліцію і стверджувати, що став жертвою паранормальних явищ ледь не божественного походження? Все нижче опускається рівень освіти і елементарної грамотності посадових осіб і звичайних громадян. Хімія за сьомий клас у переважної більшості наших людей втілена хіба що у знання процесу бродіння браги. А що ви хотіли, коли нормальні лікарі масово виїжджають із країни, а здоров’ям громадян займаються в основному «народні цілительки» із моторошним поглядом. Підіть ближче до базару і постійте замріяно дві хвилини. До вас одразу підійде «провидиця» і наговорить такого, що «фонтани крові» з оселі Шовкуна видаватимуться вам дитячою забавкою. І все-таки воно є, воно поруч з нами — чудо. Тільки що з ним робити — незрозуміло. До психоаналітиків люди не звикли ще ходити, в церкву дорогу теж невесело торують. Куди ще податися? За звичкою — в міліцію. Але й там нічим не зарадять, якщо криміналу немає. І висновки експертів тут не зарадять. Вони, ті експерти, наприклад, встановили, що на рушнику — кров людська, другої групи. То й що з того? Може, бізнес пану Шовкуну відкривати — роздерши на шмаття закривавлений рушник, продавати його для оздоровлення стражденним. Кажуть, помагає це хворим. Петро Шовкун, господар оселі: — Як я повернувся з городу, то вирішив помитися, а оскільки у хаті ванни немає, тому нагрів воду та заліз у металеву балію в літній кухні. Тим часом моя дружина поралася біля печі, аж раптом я помітив, як вода під моїми ногами і на підлозі набула багряного кольору. Перше, що спало мені на думку, це те, що дружина випадково розсипала марганцівку. Проте вона лише похитала заперечливо головою. Я взяв рушник і почав витиратися, коли помітив кров і на своєму тілі. Рушник був майже ввесь закривавлений. На душі стало якось моторошно — невже вени на ногах полопали, адже зі мною таке вже траплялося, тому разом із жінкою заходилися оглядати ноги, але так нічого і не знайшли. А вже за якусь мить помітили, як з-під долівки літньої кухні бив невеликий кров’яний фонтан, який повільно стікав по підлозі. Любов Шовкун, дружина Петра: — Люди пліткують усяке. Навіть хтось говорив, що мене Петро побив і мені з носа аж кров пішла. Де ж мене Петро вже буде бити. Людмила Ковальчук, біо-енерго-інформотерапевт: — Місце, на якому знаходиться обійстя Шовкунів, — святе, і саме там має бути зведена церква. Якщо протягом двох років господарі не звільнять своє приміщення під забудову храму, їхнє обійстя може згоріти. Щодо крові, то вона дійсно людська, має великий заряд позитивної енергії й наділена лікувальними властивостями, в той же час якійсь конкретній людині вона не належить. Валерій Романчук, начальник Млинівського райвідділу УМВС: — Точного пояснення події ми дати не можемо. Не могла кров бити фонтаном з долівки — підлога зацементована і викладена плиткою. Тож версія про кримінальне походження крові відпала після опитування свідків, огляду місця події. Версія дитячих пустощів теж малоймовірна. Для чого було якимсь жартівникам так збиткуватися над господарем? Та й хата Шовкуна на окраїні села. В усякому разі, потрібно дочекатися офіційних результатів експертизи крові. Ніна Король, секретар Уїздецької сільради: — Односельці знають Шовкуна як дбайливого господаря і цілком серйозну людину, не здатну на вигадки. Спиртним він не зловживає — звичайний порядний чоловік.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також