Два роки тому, в червні 2017 року, державна компанія «Укргазвидобування» отримала погодження Рівненської обласної ради для отримання спецдозволу Держгеонадр на геологічне вивчення та дослідно-промисловий видобуток нафти та газу на 50 тисячах гектарів Пелчанської площі, що на півдні області. Проте роботу там так і не розпочали.
Пелчанська площа, на якій за часів СРСР виявили запаси газу та нафти, охоплює території неподалік Теслугова на Радивилівщині, Пляшеви на Демидівщині, Бокійми та Клина на Млинівщині, а також Пирятина на Дубенщині. Для радянських видобувних підприємств запаси, які там виявили, були замалими, аби розгортати там промисловий видобуток, проте українські видобувні компанії розглядають навіть такі невеликі родовища як перспективні. Щоправда, планувалоcя 20 років ще займатися геологічним вивченням ділянки, а лише опісля, якщо знайшлися б стратегічні запаси, розгортати повномасштабний видобуток.
Рівненська облрада погодження державному підприємству дала і, фактично, те мало би отримати спецдозвіл Держгеонадр, проте Кабмін у процесі видачі дозволу змінив законодавство.
— Кабмін скасував одну зі своїх постанов, відповідно до якої ми клопотали про спецдозвіл на геологічне вивчення площі, — коментує головний геолог філії УГВ «Львівгазвидобування» Орест Залокоцький. — Відповідно до змін, тепер спецдозволи на геологічне вивчення газових ділянок чи промисловий видобуток виставляються на аукціон. Площа на Рівненщині на аукціон поки не йде. Із геологічних міркувань ми зацікавлені у цій ділянці, але щоб з’ясувати, чи можливий там видобуток у промислових масштабах, потрібно вкласти чимало коштів: провести біохімічні, сейсмічні дослідження і под.
Знайти потужні запаси нафти чи газу на Рівненщині не сподіваються. Проте якщо буде пораховано, що видобуток буде економічно вигідним, місцеві сільради, які наразі мають фінансові проблеми, зможуть суттєво збільшити наповнення бюджетів. Наприклад, на Полтавщині, де значні родовища газу, з сіл, які поблизу місць буріння, з заздрістю підсміюються. Надходження до місцевих бюджетів там більші, аніж максимальна потреба у витратах. Частину коштів громади кладуть на депозити і заробляють ще й на відсотках, частину сум вкладають у розвиток не лише соціальної сфери, а й економічної. Наприклад, встановлюють сонячні підстанції у себе за бюджетні кошти.
Алла САДОВНИК.
