Олег Сало про кар’єру міліцейського генерала не мріяв. У дитинстві бавився технікою, розбираючи старі акумулятори, і ще підлітком їздив на вантажівці, не маючи посвідчення водія. Працювати пішов у ДАІ в райцентрі на Львівщині, звідки сам родом, і відтоді кар’єра Сала почала стрімко рости — у 37 років він став генералом. Щоправда, невдовзі після цього він з міліції пішов — проти Сала було порушено дві кримінальні справи за фактами порушення виборчого права та зловживання владою та службовим становищем і оголошено його у розшук. Розслідування їх закінчилося нічим, справи закрили «у зв’язку з відсутністю складу злочину». Хоча ця історія набула великого розголосу, який сам генерал нині сприймає як рекламу своїй персоні — куди не поїде, всюди його знають. Останні кілька років Олег Сало займався бізнесом, а у березні цього року його поновили в органах внутрішніх справ і призначили начальником управління МВС у більш спокійну Рівненську область. Минулого тижня Олег Сало став гостем прямої телефонної лінії з читачами газети «Рівне вечірнє».
— Пане генерале, чи справді міністерство заборонило міліціонерам балотуватися на виборах і чи не обмежує це права міліціонерів? — Коли я прийшов на цю посаду, про вибори тільки розмова йшла. Тоді я дав усну вказівку, що міліціонери мають йти на вибори, це сприяло б підвищенню авторитету міліціонера в районі та на його дільниці. Пізніше опозиція заявила, що це буде використання адмінресурсу, якщо міліція піде на вибори. Аби не втягувати міліцію в процес, де вона має виконувати свої професійні функції, надійшла вказівка від Президента і, відповідно, міністра, щоб працівники міліції не брали участі у виборах. Ми зобов’язані забезпечити охорону приміщень, бюлетенів, охорону сейфів та громадського порядку під час виборчого процесу. До цієї роботи плануємо залучити дві третини особового складу. — Юрій з Рівного турбує, я родом з Костополя, і хочу взнати вашу думку: як оцінюєте дії костопільської міліції стосовно замовного убивства, про яке нещодавно писала газета «Рівне вечірнє»? Чим вона займалася увесь рік, коли мати загиблого шукала того, хто, на її думку, убив її сина? Чи з вашим приходом на посаду усе змінилося, і тому підозрюваного таки затримали? — Я дякую за те, що цінуєте нову команду і те, що вона зробила. У нас багато напрацювань і ми розкрили цей злочин, а що не одразу — то так сталося. Використовуємо технічні засоби для розкриття, а не дідівськими методами діємо. Одержали інформацію, що готується замах. Можливо, був чийсь інтерес, щоб цей злочин одразу не розкрили, а ми через рік змогли, хоча це значно важче, ніж за гарячими слідами. — Ярослав Йосипович, заслужений тренер України турбує. Ви є завзятим спортсменом і головою товариства «Динамо». Ми просимо надати нам допомогу. Легкій атлетиці увага не приділяється зовсім, зал для тренувань ще гірше виглядає, ніж було 50 років тому. — Щодо одного з приміщень під центральну раду «Динамо», яке перебуває у комунальній власності області і підпорядковане прокуратурі, я написав лист у Генпрокуратуру з проханням передати його «Динамо». Якщо не буде згоди, інше приміщення знайдемо. Готовий з вами зустрітися і обговорити це питання. — Софія Степанівна з Рівного турбує: з рівненської міліції з вашим приходом було звільнено близько 30 працівників, на їхні місця набрали працівників із закарпатської та львівської міліції. На підставі якого закону? — Звільнилося, вочевидь, більше. Коли я прийшов на цю посаду, сказав, що будуть працювати всі, хто хоче і вміє. Я не викликав працівників з районів, не заслуховував, а сам поїхав на місця і спілкувався з людьми, прийом громадян проводив, щоб взнати, як люди ставляться до міліції. Їздили також мої групи, по дворах ходили, розпитували, наскільки міліція корумпована. Було багато нарікань, що питання в міліції за хабарі вирішували, що не допомогли. Але були й люди, які дякували за роботу, бо в міліцію ж ідуть з проблемами, а не з подяками. Я провів оперативні наради, показав, як працює міліція та її керівник. Звільнятися ніхто нікого не змушував, самі писали рапорти. Що й казати, за п’ять років міліція атрофувалася, професійне ядро було знищено, в органах за політичними мотивами залишали людей. А тих, хто більше 20 років пропрацював, у міліції практично не залишилося. Нові кадри я знаю, вони працюють більше, ніж працювали б з іншим керівником, винаймаючи на кількох одне житло. І прийшли сюди не на посади, а за керівником. Я особисто винаймаю 2-кімнатну квартиру на вул. Орлова, 48. Можна було написати листа і отримати квартиру, але я відмовився від неї. — Чим закінчилося розслідування порушених після Помаранчевої революції кримінальних справ проти вас? Тоді ви в одному зі своїх інтерв’ю розповідали про погрози розправою особисто вам та вашій сім’ї, про переслідування ваших друзів. Де вони зараз, працюють з вами чи пішли з міліції? Чим ви займалися після звільнення? — Тоді багато міліціонерів пішли з посад і не працюють в органах. Багато й повернулися б, якби я зараз працював у Львівській області. А дехто з моїх друзів поновився в міліції і працює зі мною зараз. Це, зокрема, мої заступники: по тилу — приїхав з Києва, мій перший заступник тоді теж звільнився, зараз поновлений, по громадській безпеці — із Закарпаття приїхав, був звільнений тоді, зараз працює. Я маю багато друзів, тож займався бізнесом. Різний був бізнес, легше сказали, яким я тоді не займався. Нині я поза цим, весь у роботі. Моїм рідним також були постійні погрози, дітей забрав до Києва, вони там вчилися, бо у Львові це було неможливо. Хоча підстав порушувати справу проти мене не було, з чистого аркуша все зроблено, ніякої доказової бази. Команда тодішнього керівництва МВС була ладна хоч і закривати справу, а потім розбиратися, що й до чого. Після її порушення в ізоляторі перебувати не довелося, хоча дехто цього хотів. Коли мене оголосили у розшук, я про це випадково дізнався. З країни не виїздив, бував у Львові та у Києві. Хоча цією справою мені рекламу зробили, усі тепер мене знають. — Пане генерале, чому коли приходить на посаду новий начальник, в тому числі й у міліцію, то починає з ремонту кабінетів? Хіба до того кабінети були обдерті, з одним лише письмовим столом? — Я не знаю, по кабінетах не ходив. У себе я лише стіни побілив і прибрав ковролін, якому було 12 років. Назвіть, хто конкретно робив капітальні ремонти кабінетів. Я приміром, розпорядився зробити нові сходи в правлінні, бо вони розвалювалися. Я це зробив насамперед, бо проблема була нагальна. Крім того, зараз закінчуємо ремонт опорного пункту у Корці. Звертаємося у Міноборони, щоб нам передали приміщення у Гощі, Острозі, щоб наші люди працювали у нормальних умовах. Вишукали засоби, щоб на зиму одягти всю міліцію з охорони громадського порядку, дільничних, ДАІ, патрульно-постову, «Беркут» та інших. Райвідділам по комп’ютеру на карний розшук додаємо, по автомобілю за місяць-два дамо, в чергові частини пульти нові, у трьох ізоляторах тимчасового тримання ремонти робимо. — А хіба до цього міліція роздягнена була? — Форма має термін носіння, а в деяких підрозділах її по 10 років не міняли. Кошти на пошиття шукаємо. У Дубровиці мене пенсіонери просили міліцію забезпечити формою, бо білорусів бачать, як вони одягнені, а у наших усі терміни вийшли. — Це Шикула Олег. Хочу запропонувати, як у Чехії, я там довго жив, щоб патрульні стояли на кожному перехресті, по одній людині. — У нас є свої норми, накази і стандарти. Ми вже й мотоцикли купували для переміщення міліцейських нарядів, адже не вистачає особового складу. Щоб люди зверталися, ми за браком коштів адреси дільничних написали і телефони на будинках у місті. На мою думку, розформувати штаби треба і вивести усіх на вулиці, щоб патрулювали. — Що б ви змінили в міліції, які реформи провели? — Законодавча база потребує змін. Насамперед накази по оперативній роботі треба змінити, аналітичні і перевіряючі органи в міліції давно не потрібні. Головна наша статистика — це довіра людей до міліції. А цифри можна по-різному ставити і порівнювати їх з минулим роком, як від нас досі вимагають, теж. Усі критикують статистику, але нічого не змінюється. Потрібно скасувати велику частину звітів, часто буває, що в апараті немає людей, а це означає, що вони зайняті паперовою роботою. Нехай би аналітичний відділ краще патрулював, збільшити особовий склад потрібно на вулиці, а не в кабінетах. — Як ви ставитеся до закриття МРЕВ? — На сьогодні ми ще не готові розформувати МРЕВ і передати реєстрацію в приватні руки. Почнеться підробка документів, перебивання номерних знаків, незаконна реєстрація тощо. Потенціал потрібен більший і серйозне технічне забезпечення. На жаль, не по кишені сьогодні нам поставити у кожній патрульній машині обладнання за 20 тисяч євро. — Якщо патрульні зупиняють таксистів і перевіряють по базі телефони, записуючи адресу власника, це законно? — Якщо міліція сама перевіряє, люди обурюються, якщо ж телефон вкрадуть, ладні й 10 разів дані телефону дати, щоб переписали, тоді у нас номер «засвітиться». Чим більше даних переписуємо, тим більше виявляємо крадіжок. — Мобільні оператори співпрацюють з міліцією? — Усі працюють, вони змушені надавати інформацію. — Чи планується скорочення штатів у ДАІ? — Уся міліція буде скорочена. Розпочнеться з міністерства, де, як висловився Президент, надто багато заступників, і піде донизу. Гадаю, що на 20% особовий склад буде скорочено, насамперед кабінетні працівники. Якщо ж у ДАІ скорочувати штати, які працюють на дорогах, то потрібно їх чимось замінювати — техніку, камери спостереження ставити. А через великий потік машин потрібне обладнання, яке усю інформацію про авто за долю секунди зчитує. Прилади такі є, справа у коштах, адже вони дорогі. На усю міліцію України 27 мільярдів на рік потрібно, за даними міністра, а дають у кілька разів менше. — Як можна побороти корупцію в міліції і, зокрема, в ДАІ? Чи пропонували вам хабарі? — Ми боремося з цим. Складаємо протоколи про корупцію, кримінальні справи порушуємо. Хоча нема такої країни, де її побороли б зовсім. Щодо таких пропозицій, то немає людей, яким не пропонували, хіба тим, хто не працює. Самі знаєте, що кожен водій хоче відкупитися і заплатити у кілька разів менше, ніж сума штрафу. За давання хабара ми щотижня протоколи складаємо. Є служби, які наглядають за цим процесом. Я й сам чотири з половиною роки на дорозі простояв. Але чи беремо ми хабарі — інше питання. — Які найбільші суми хабарів «ходять» у нашій області? — Тут немає таких сум, як в прикордонних областях, не більше 50 тисяч гривень. То лише розмови, що декому пропонували по 200, по 400, 500 тисяч доларів хабара. Хто дає гроші — хай приходить до мене. — Перевищуєте ви швидкість, керуючи автомобілем, чи вважаєте, що правила дорожнього руху треба зробити ще більш жорсткими чи лібералізувати? — Я холерик, тож чесно скажу, що швидкість перевищував, а хто цього не робив жодного разу? Стараюся не порушувати, але зараз на своїй Toyota Camry сам рідше їжджу, маю водія, працівника ДАІ, на службовій Toyota Avalon. Правила дорожнього руху лібералізувати не можна, їх треба вдосконалити — краще покарати винного, ніж допустити своєю ліберальністю до загибелі людей. Потрібно рядність змінити, розв’язки, швидкісний режим тощо. — Мій чоловік працював у міліції і має заборгованість за 1996-1998 роки у вигляді зарплати і продпайка, він уже років 7 не працює в міліції, але ми ніяк не можемо «вибити» цей борг. Він і на прийом приходив, його не записали. — Напишіть заяву, копії документів до неї прикладіть, вияснимо, що там заборгували, якщо ми зобов’язані, виплатимо. — Серед бізнесменів ширяться розмови, що міліція за допомогою перевірок намагається притиснути малий та середній бізнес. Прокоментуйте чи спростуйте, будь ласка. — Неправда це, ми все робимо, щоб дати можливість працювати чесному бізнесу. Боятися нічого, якщо все йде нормально. Бувають заяви, скарги, приходять люди на особистий прийом і кажуть: посадіть такого-то, заяву пишуть. Я змушений реагувати на заяви і перевіряти. У нас є телефон довіри, туди теж надходить подібна інформація. Невдовзі в міліції запрацює колл-центр, будемо приймати інформацію від людей, проводити профілактику злочинів.
