Причиною скандалу стала відмова міського голови Володимира Хомка дати дозвіл на поховання на Алеї героїв військовослужбовця Сергія Шершака. Сперечаються, чи має право на поховання у почесному місці той, хто не загинув у бою, а помер власною смертю? Учасники «дискусії» навіть не помічають, що творять відверте блюзнірство.
Бо ніхто із похованих на Алеї героїв навіть не думав про таку «честь». Вони захищали Україну – раз і хотіли залишитися живими – два. Визначати, хто із них був героєм, а хто ні, не справа депутатів чи міського голови. Це мають зрозуміти родичі загиблих – самим героям все одно, де їх поховають. Про них залишиться пам’ять, яка не залежить від того, поховали людину на Алеї героїв чи в іншому місці.
Микола НЕСЕНЮК.
53-річний Сергій Шершак помер 2 травня. У старшого прапорщика, за попередньою інформацією, обірвався тромб. Вночі з п’ятниці на суботу тіло померлого привезли додому, у Рівне. У той же день мали ховати, тож рідні та побратими зранку почали просити міського голову, аби Сергія поховали на Алеї героїв, що на кладовищі «Нове».
— Сергій не пив, лише курив багато, бо переживав за всіх, він був як батько для інших військовослужбовців, — розповідає один із тих, хто допомагав рідним владнати питання щодо похорону, Ігор Пюрко. — Сергій пройшов війну в Афганістані. Коли почалася війна в Україні, сам пішов до військкомату, але його спершу й брати не хотіли. Мовляв, застарий… Таки вирвався, вже десь років 3-4 в окопах сидів. Тому ми й просили міського голову Володимира Хомка, аби він дозволив поховати Сергія на Алеї героїв, адже Сергій заслужив на таку почесть. Проте міський голова відмовився. До нього вже телефонували і депутати, і військовики, навіть командувач об’єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв просив, проте безрезультатно.
Міський голова Рівного Володимир Хомко, єдиний, хто у суботу міг дати згоду на поховання на Алеї героїв, свою відмову пояснював так:
— Ні технічних, ні фінансових проблем, щоб поховати будь-кого на Алеї героїв, немає. Є лише етична сторона. Ми домовилися ховати на Алеї героїв лише тих, хто загинув під час бойових дій на фронті. Людина, за яку просили, померла природною смертю. З огляду на те, що це питання делікатне і таких питань буде багато (людей, які можуть померти, які були в АТО і які достойні, буде кілька тисяч), я виніс це питання на позачергову сесію у вівторок. Як депутати проголосують, так і будемо ховати. Втручатися у це питання я не буду.
Але у суботу я дав доручення своєму профільному заступникові Олексію Хмилецькому, щоб померлого поховали у найкращому місці на будь-якому відкритому кладовищі міста, яке оберуть рідні. Окрім Алеї слави, бо там ми ховаємо лише загиблих під час бойових дій. Рідні спершу захотіли на Басовому Куті — і місце було надано, потім захотіли ховати на кладовищі у Тинному з проханням, щоб залишили ще місце для старенького батька. Ми усе організували.
Єдиного бачення у депутатів напередодні позачергової сесії 7 травня щодо того, кого ховати на Алеї героїв, не було. Визнають, що питання щемливе, проте міського голову за суботнє рішення не критикують. Лише додають, що цю проблему він, як очільник міста, мав би вирішити давно.
Богдан Гапяк, голова фракції БПП у Рівненській міській раді:
— Ситуація двояка. Алея героїв не є великою. Дай Боже, щоб завтра закінчилася війна і не потрібно було нікого на ній ховати, але ж цього ніхто не може гарантувати стовідсотково. Скоріше за все, міському голові потрібно було у суботу ухвалити позитивне рішення і поховати командира роти на Алеї героїв. Але загалом дуже складно визначити, кого ховати там. Людина може отримати на війні психологічні чи фізичні травми і померти від них. Це дуже тонка межа, яку виписати нормативно майже нереально. Думаю, потрібно підходити до кожного поховання індивідуально. Було б добре, якби військові організації давали рекомендації. Якщо пригадуєте, були вже випадки, коли на Алеї героїв ховали військовослужбовця, який повернувся у Рівне і помер, а також хлопчину, який втонув у Дніпрі у Києві. Але вони були хорошими бійцями.
Юрій Осіпчук, голова фракції «Свобода» у Рівненській міській раді:
— На Алеї героїв мають бути поховані люди, які загинули за Україну, але давати якісь судження, чи хтось сам помер, чи під час виконання службових обов’язків, мають не депутати.
Ігор Ковалець, голова фракції «Самопоміч» у Рівненській міськраді:
— На мій погляд, назва «Алея героїв» сама за себе говорить: там мають ховати людей, які віддали свої життя за Батьківщину, як би це пафосно не звучало. Це не обов’язково мають бути військовики. Це можуть бути і пожежники, і поліцейські. Цинічно, але Алея героїв обмежена у розмірах. Якщо ми будемо ховати всіх, то вона перетвориться на частину цвинтаря. А це мало би бути особливе місце, щоб бути похованим на якому потрібно заслужити. Можливо, це й не зовсім правильне слово — заслужити, але людина, яку там ховають, має зробити героїчний вчинок чи героїчно загинути. Депутати не можуть визначати, кого ховати, а кого ні — вони просто не зможуть збиратися оперативно. Думаю, що на це потрібно уповноважити міського голову або створити постійну комісію, до якої входитимуть не лише депутати, а й громадськість.
Любов Романюк, позафракційна депутатка Рівненської міської ради:
— Думаю, визначати, кого ховати на Алеї героїв, мають самі жителі Рівного (за допомогою опитування, публічних консультацій і т.д). Але принцип поховання має бути єдиним для всіх. Ми повинні пам’ятати та віддавати шану тим, хто загинув за наше мирне небо тут, на Західній Україні.
Роман Стасюк, голова фракції Радикальної партії у Рівненській міськраді:
— Озвучу свою думку як людини, а не депутата чи голови фракції. Скільки людей загине — ніхто не може передбачити, але героїв потрібно ховати в одному місці — це однозначно. Алея героїв — замала. Війна триває, тому треба дивитися на багато років вперед. Не можна розкидати могили героїв. Потрібно на будь-якому кладовищі міста відвести цілий квартал під такі поховання, зробити туди окремий парадний вхід, щоб було недалеко від дороги. Вина Хомка — що він не продумав це питання правильно. Навіть на «Новому» можна було зарезервувати місце у нових кварталах, які зараз розбивають.
Галина Кульчинська, керівниця фракції «Батьківщина» у Рівненській міській раді:
— У першу чергу, потрібно дуже чітко сформулювати і затвердити на сесії положення, в якому прописати чіткі критерії, хто може бути похованим на Алеї героїв. Ситуації бувають різні, внесок та значимість кожного військовика — різні. Тому потрібно провести непросте та болісне обговорення, створивши депутатську комісію, напрацювати на ній положення (без преси), опублікувати його на сайті міськради для обговорення, а тоді голосувати. Це давно потрібно було зробити.
Алла САДОВНИК.
