Головні надії уряд покладає на село

1265 0

Ми у соцмережах:

Головні надії уряд покладає на село

Загальна потреба у коштах на весняну посівну кампанію становить 27,9 мільярда гривень. А мають аграрії на сьогодні 17,4 мільярда. Відтак дефіцит коштів перевищує 10 мільярдів гривень. Якраз стільки коштів треба на пальне, добрива та засоби захисту рослин.

До певної міри ситуацію ускладнює й та обставина, що з минулого року пролонгації потребують кредити сільгоспвиробників на суму понад чотири мільярди гривень. Отож на нараді за участю прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко причетні до галузі фахівці шукали вихід із складної ситуації. Нарада й справді була представницькою. До участі в ній запросили голів селянських асоціацій, виробників добрив, представників аграрної науки та найбільших українських банків. Відкриваючи нараду, прем’єр вкотре подякувала селянам за рекордний минулорічний урожай зернових. Маємо знати також, що сьогодні саме експорт збіжжя забезпечує надходження вкрай необхідної валюти до державної скарбниці. Тобто якщо торік приплив валюти давав метал, то тепер бюджет виручає саме сільськогосподарська продукція. Це правда, що ще кілька місяців тому, за словами Ю. Тимошенко, ми не знали, куди дівати вирощене. Однак в останні тижні кон’юнктура світового ринку змінилася, ціни на зерно та соняшник (через неврожай у країнах Південної Америки) пішли вгору, відтак є обґрунтовані сподівання, що експорт якраз і закриє близько трьох мільярдів гривень дефіциту. Можна було б заробити й більше, однак на інтереси села надзвичайно мало працюють посольства України за кордоном. Тому наші як виробники, так і зернотрейдери переважно самі шукають ринки збуту продукції. А на ринку — як на базарі: там у хід іде конкуренція, і не лише чесна. Проте представництва нашої держави цим фактам приділяють недостатню увагу. Предметно уряд збирається попрацювати й з вітчизняними виробниками мінеральних добрив. Як зазначила Юлія Тимошенко, її не цікавить ціна, за якою хіміки продають свою продукцію за кордоном. Однак сьогодні, маючи зусиллями уряду найдешевший газ у Європі, мусять враховувати й інтереси держави. Простіше кажучи, не гробити вітчизняного споживача надмірною ціною в гонитві за власними прибутками. Лише за останній тиждень, за урядовими підрахунками, ціна на аміачну селітру з доброго дива зросла на третину. Відтак відповідні державні органи та інспекції в найближчі дні «поцікавляться» у виробників рентабельністю виробництва. Щодо пального. Через курсові стрибки гривні загальносвітова тенденція зниження цін на бензин та дизельне пальне в Україні майже не відчутна. Ясна річ, стабільною ситуацію навряд чи зробить і накопичений у Держрезерві стратегічний запас пального. Впливати на проблему уряд має на меті певним впливом на політику Національного банку. Наведення порядку в Нацбанку, за словами прем’єр-міністра, дозволить вирішити ситуацію і з пролонгацією прострочених кредитів та наданням сільгоспвиробникам нових позик. Йдеться про сім мільярдів гривень, які виділити цілком реально. Тим паче, попри кризу, левову частку кредитів сільгоспвиробники, як не важко, а погасили. Ще понад мільярд гривень надійде селянам з Аграрного фонду. Він авансом закупить таку кількість продукції майбутнього врожаю. Гроші у фонді є. А от на мільярд гривень, які мають виділити обласні бюджети, надія слабка. Проте хоча б частину коштів, при належній роботі облдержадміністрацій, залучити вдасться. Зернотрейдери — ті звертали увагу прем’єра на невідшкодований податок на додану вартість. Юлія Тимошенко пообіцяла, що проблему вирішать уже найближчим часом. Проте вказала, що на відшкодування ПДВ у повному обсязі можуть у першу чергу розраховувати лише ті, хто закуповував зерно у селян за прийнятними цінами. Звісно, під зобов’язання вкласти виділені кошти у виробництво. Чесно кажучи, особисто я звик, що Юлія Тимошенко є фахівцем здебільшого у політичних питаннях та ще хіба в газовій проблематиці. Мушу визнати свою помилку. Бо в питаннях солярки, добрив, кредитних ставок та якості продукції вона орієнтується так само вільно. Як і в питаннях експортних та імпортних мит. На численні закиди із залу про те, що ту чи іншу митну ставку треба або знизити, або збільшити, у підсумку заявила таке: — Бачу, що аграрне лобі найпотужніше в державі, але тут одні групи впливу переграли інших. І це вже не перший раз, бо м’ясокомбінати так само вже майже поставили на коліна тих, хто вирощує для них сировину. І така ситуація непоодинока. Тому прошу міністра агрополітики все-таки витримувати необхідні баланси при підготовці змін до законодавства. Цікавою вийшла й розмова з представниками хлібопекарської галузі. Вони також наполягали на «внесенні життєво необхідних змін у законодавство». На що прем’єр вказала: — Знаю, що багато з вас є представниками Партії регіонів. І саме вони висловлюють якусь свою незгоду з тими законопроектами, на яких ви наполягаєте. То, будь ласка, натисніть на своїх представників у парламенті, щоб вони своїми голосами підтримали коаліцію в цьому питанні. Не скажу, що нарада залагодила всі наявні проблеми. Проте у справжній дискусії на ній народився план першочергових дій.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також