Громади пропонують — нардепи у роздумах

747 0

Ми у соцмережах:

Громади пропонують — нардепи у роздумах

Децентралізацію вважають однією з найбільш вдалих реформ в Україні. Але об’єднані територіальні громади, які отримали небачені досі фінансові надходження, а з ними і повноваження та відповідальність, розподілилися на дві групи: успішні та ті, які «проїдають» зароблене. З понад 30 громад, які вже сформовано на Рівненщині, лише чотири не є дотаційними: Вараська, Клеванська, Крупецька та Клесівська. Решта отримують від 1% до понад 60% (як-от Старосільська) дотацій і значну частину своїх коштів витрачають на власне утримання. Нещодавно голови ОТГ підготували до Верховної Ради прохання внести зміни до законодавства, розширити повноваження місцевого самоврядування та дозволити громадам отримувати більше надходжень.

Зокрема, рівненські ОТГ просять Верховну Раду врегулювати питання різниці в тарифах та компенсувати місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю комунальних послуг з тепло- та водопостачання, визначити у законах, що отримати безплатно земельну ділянку із земель державної або комунальної власності можна лише за місцем реєстрації, а не будь-де, як сьогодні.

Голови попросили закріпити законодавчо право органу місцевого самоврядування на здійснення контролю за рухом важковагового транспорту на дорогах місцевого значення та зважування вантажівок. А ще — врегулювати питання фінансування зарплат для працівників освіти, зміцнити повноваження у сфері контролю за використанням земельних ділянок, вилучити пільги платникам єдиного податку першої-третьої груп, зараховувати до місцевих бюджетів рентну плату за користування надрами (видобування гранітів та базальтів) та врегулювати питання повернення надміру утриманих сум ПДФО.

Також голови ОТГ зазначили, що у роботі місцевих ДАБК немає стимулу, оскільки накладені ними штрафи зараховуються до державного бюджету. Додали, що розраховують на подальшу субвенцію на придбання ліків та просять або компенсовувати за проїзд пільгових категорій, або скасувати такі пільги. А ще — спростити проведення публічних закупівель.

Дмитро ЖовтянськийДмитро Жовтянський, селищний голова Клеванської ОТГ:

— У кожної ОТГ — свої проблеми і вимоги до Верховної Ради, тому сформоване звернення містило стільки пунктів. У Клеванської ОТГ, наприклад, є проблеми із землею. Я не можу забезпечити учасників АТО земельними ділянками, бо діє мораторій на вилучення земель із лісового фонду, який передбачає передачу в ОТГ не більше 1 га землі. Фонд був моєю єдиною надією на забезпечення хлопців землею, навіть була згода лісгоспу, міністерств, але так де-юре нічого і не вийшло. Якби скасували цей мораторій або внесли поправку для учасників АТО, було б дуже добре.

Порівняно з тим, як було до реформи і як зараз — це небо і земля. Якщо раніше був режим виживання: ми лише могли забезпечити утримання громади (дитсадків, селищної ради і т.п.) і десь колись залатати яму, дірку заклеїти у водогоні, то останні два роки, відколи у нас створено ОТГ, ми ремонтуємо водопроводи, каналізації, маємо можливість придбати спецтехніку.

Однозначно, реформа децентралізації позитивна, але якщо кожного року нам будуть затягувати паски, то вийдемо на той рівень, де й були. По-перше, в ОТГ хочуть забрати акциз на пальне, по-друге, зменшити обсяг освітньої субвенції у наступному році, а з 2022 року взагалі її скасувати. Якщо врахувати, що у нас три школи, два дитсадки, що зарплата освітянам зростає, то коштів на розвиток мало лишатиметься.

Окрім того, оскільки Клевань має реверсну дотацію (повертає кошти до держбюджету, бо має високі надходження ПДФО), нам невигідно залучати інвесторів. Цього року ми, наприклад, відкрили завод на 70 робочих місць, запросили інвестора з Одещини, а заодно через надлишок ПДФО віддали держбюджету 8 млн грн, а наступного року, за прогнозом, віддамо 12 млн грн.

Ми їздили до сусідніх сіл, просили їх приєднатися до нас, адже ті кошти, які ми даємо «Києву», ми могли б вкладати у розвиток цих сіл, проте Жобрин, наприклад, не хоче приєднуватися: люди наче і не проти, але керівництво відмовляється. Мені така позиція незрозуміла. Як на мене, громадам потрібно об’єднуватися, аби розвиватися ефективно.

Олександр АліксійчукОлександр Аліксійчук, народний депутат від південних районів Рівненщини:

Ми розглядаємо прохання ОТГ. Наприклад, триває гостра дискусія щодо ПДФО. На сьогодні 60% податку на доходи фізичних осіб залишається у місцевому бюджеті, є пропозиція збільшити цей відсоток до 75 — і я підтримую цю ідею, спробуємо втілити її на законодавчому рівні.

Також триває дискусія, зокрема з Мінфіном, щодо сплати ПДФО: за місцем реєстрації підприємства, за місцем його діяльності чи за місцем проживання особи, за яку сплачується податок. Якщо говорити про підприємство, то податок воно повинно сплачувати точно у тому місці, де воно виконує свою діяльність, а не за місцем реєстрації. Але відповіді на запитання, чи має сплачуватися ПДФО за місцем діяльності підприємства, чи за місцем реєстрації його працівників, поки немає. Потрібно шукати якусь середину, але поки суперечки відбуваються гарячі.

Громади також звернулися до депутатів-мажоритарників з проханням не забирати з наступного року акциз з пального з місцевих бюджетів. Ми їх почули і проголосували, щоб акциз у 2020 році залишався в громадах. Я також голосував, але одразу сказав і головам ОТГ, і депутатам, що наступного року не голосуватиму за цю норму, тому що відбувається перекос: одні громади мають кошти на дороги за рахунок акцизу (бо на їхній території є АЗС) — і просять ще з бюджету, інші не мають і теж просять. Якщо ми матимемо розуміння, що Міністерство інфраструктури ефективно розподілятиме дорожній фонд, то з 2021 року весь акциз з пального йтиме туди.

Громадам, особливо тим, в яких 60–70% доходу становить саме цей акциз, повинні шукати інші шляхи наповнення бюджету. В ОТГ, наприклад, буде передаватися земля, і вони самі вирішуватимуть, що з нею робити.

Є громади, які використовують до 70% коштів на утримання своїх виконавчих апаратів, а громада не розвивається. В інших немає концепції розвитку, вони лише сподіваються на кошти субвенції з державного бюджету. Переважно тому, що у цих громадах немає хороших менеджерів. Але адміністративне укрупнення таких громад — непопулярний крок. Перш за все, люди, які голосують, мають розуміти, кого вони обирають для керівництва громадою. Якщо обрані ними голова чи депутати неефективно розпоряджаються коштами, їм треба сказати — «ні». Проте Верховній Раді ще потрібно розробити механізм, як це «ні» сказати у період між виборами.

Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також