Гроші і щастя

1703 0

Багато досліджень свідчать, що підвищення рівня добробуту не зробило людей щасливішими. Щастя не в грошах і матеріальних благах, а у ставленні до них. Психолог Девід Майєрс, професор Коледжу Хоуп, який нещодавно опублікував книгу «Американський парадокс: духовний голод в епоху достатку», відзначає: «У порівнянні зі своїми дідусями і бабусями наші сучасники живуть набагато багатше, менш щасливо і набагато більше ризикують стати жертвами депресії. Підвищення добробуту, що сталося за чотири останніх десятиліття, ані на йоту не збільшило суб’єктивне відчуття задоволення життям».

У США публікується досить багато досліджень, автори яких намагаються проаналізувати вплив матеріального достатку на самовідчуття людини. Одна з найпопулярніших теорій говорить, що люди, стурбовані насамперед матеріальною складового свого життя, як правило, менш щасливі, ніж більш духовні особистості («ідеалісти»). «Матеріалісти», як правило, відчувають щастя лише тоді, коли в них у житті усе добре, коли їхні прибутки відповідають їхнім ідеальним уявленням про багатство. Проте якщо фінансове становище «матеріалістів» погіршується, вони частіше, ніж «ідеалісти», впадають у депресію і почувають себе глибоко нещасними. У 2003 році журнал Psychological Science опублікував результати дослідження, яке протягом 19 років проводилося спеціалістами з Університету Іллінойсу, Мічиганського університету і Прінстонського університету. Вони простежили життєві шляхи 12 тис. людей, які у 1970-ті роки були студентами елітних коледжів і університетів. Результат: студенти, які були націлені насамперед на багатство, морально процвітали, якщо їхні справи йшли вгору. Якщо кар’єра або бізнес не вдавалися, вони відчували важкі муки. Студенти, які були менше зацікавлені в матеріальних цінностях, долали зльоти і падіння свого життя спокійніше і рівніше. За даними американського Національного центру досліджень громадської думки, у 1957 році 35% американців вважали себе «дуже щасливими» — у 2004 році їх кількість зменшилася до 30%. При цьому, рівень реальних прибутків американської сім’ї за цей період часу зріс більш ніж у 3,5 раза. Соціолог Девід Майєрс, автор книги «Гонитва за щастям», наводить європейський приклад: у 1980-ті роки рівень життя жителів Західної Німеччини був удвічі вищим, ніж в Ірландії, проте опитування свідчили, що ірландці почували себе набагато щасливішими і задоволеними життям, ніж німці. Едвард Дейнер, професор Університету Іллінойсу й автор численних статей на тему «гроші і щастя» стверджує, що бідним не варто сповідувати погляди «матеріалістів», оскільки в цьому випадку фінансові негаразди вони будуть переживати дуже важко. Проте навіть багатство не здатне зробити «матеріаліста» таким же щасливим, яким зазвичай є «ідеаліст». Дейнер вважає, що трагедія «матеріалістів» закладена у самій системі відносин, на якій грунтується суспільство споживання. «Матеріалісти» несвідомо вважають, що в житті все продається і купується, включаючи кохання, сім’ю, друзів та ін. Рано чи пізно їм доводиться переконатися в тому, що це зовсім не так. Ед Дейнер також порівняв, як оцінюють своє життя американські мільярдери й американські мільйонери, і не виявив практично ніяких відмінностей. Психолог Маршу Річінс, працівник Університету Міссурі, згідна з цим, додаючи, що «матеріалісти» ставляться до людських стосунків як до речей. Більше того, вони абсолютизують речі, надаючи їм воістину магічних властивостей. Річінс описала ситуацію, коли чоловік мріяв про будівництво власного басейну, щиро вважаючи, що це дозволить йому налагодити стосунки з 13-річною донькою. Існує ще один бік медалі: споживачі-»матеріалісти» набагато частіше за «ідеалістів» вступають у конфлікт із ближніми. Це довів у результаті серії психологічних експериментів Джеймс Бурро, який викладає в бізнес-школі Університету Вірджинії. Бурро відзначає, що гроші і речі не погані й не хороші самі по собі. Складність полягає у формуванні правильного ставлення до матеріальних благ. Сучасна американська історія свідчить, що серед щасливчиків, які виграли особливо великі призи в лотерею або в казино, різко зростає кількість алкоголіків і наркоманів, їхні сім’ї розпадаються, а кар’єри руйнуються. У грудні 2004 року від передозування наркотиків помер Джек Віттакер, який у 2002 році зірвав рекордний для США виграш у лотерею (4 млн.). Розбагатілий Віттакер покинув сім’ю і почав вести бурхливе життя. За півтора року він практично повністю витратив отримані гроші й навіть був впійманий на крадіжці — він намагався вкрасти із церковної кружки для пожертв. Психолог Тім Кассер, автор книги «Висока ціна матеріалізму», доводить, що існує ще один аспект цієї проблеми. Все залежить від особистих цілей, які ставить перед собою людина. Якщо вона концентрується винятково на споживанні, якщо вона женеться тільки за грошима, статусом, нагородами й ін., то їй гарантовані погані стосунки в сім’ї і психологічні труднощі. Порятунок полягає у переоцінці цінностей. За даними Кассера, існує визначена «межа насичення», тобто, якийсь рівень прибутку, який гарантує досить високий рівень задоволення життям. Додаткові заробітки і майно якщо і роблять людини щастливішою, то в дуже малому ступені. Однією з причин цього є висока ціна добробуту. Щоб забезпечити собі задоволення нових потреб, люди змушені працювати більше й інтенсивніше, приділяючи менше часу сім’ї і друзям.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також