Хто лишень не приїздив протягом останнього року до невеличкого села Пересопниця Рівненської району, що за кілометрів 25 від Рівного — і депутати, і чиновники, й архітектори, й археологи.
Йшлося про святкування на державному рівні 450-ї річниці створення Пересопницького Євангелія, на якому всі українські президенти при інавгурації складають присягу на вірність народу України. Радіти б, здавалося, давно неперспективному і фактично вимираючому сільцю, адже з цієї нагоди через саму Пересопницю до села Милостів через Шостаків, а це кілометрів шість, обіцяли заасфальтувати дорогу, і газ до села підвести від Шостакова, у самому селі, щоправда, газ тягнуть за гроші мешканців. І, нарешті, спорудити культурно-історичний центр Пересопницького Євангелія. У травні Верховна Рада постановила 11 мільйонів гривень з держбюджету виділити, і про те, що гроші вже є, прозвітував не один чиновник. Востаннє — у серпні, на святкуванні 449-ї річниці Пересопницького Євангелія. Тоді заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов запевнив, що у цьому питанні все гаразд. Насправді ж літо закінчилося, а дорогу, газопровід і комплекс будувати ще ніхто не починав, бо грошей немає. — Я маю будинок у Шостакові і ніяк не дочекаюся, коли нарешті дорогу зроблять, — розповідає мешканець села Анатолій. — Усі гарно нам обіцяють, розповідають, скільки президентів європейських держав збираються у Пересопницю везти, а нічого з обіцяного ще й не починали робити. А коли це має бути, не взимку ж будувати і дорогу класти? Дорога для нас, напевне, найголовніша з усіх обіцянок, бо на Поліссі дороги кращі, ніж тут. Зі слів верхівського сільського голови Володимира Антонюка (Пересопниця відноситься до цієї сільради), з обіцяних грошей поки що надійшло 20 тисяч гривень з бюджету області — перший транш на генплан комплексу в Пересопниці, загальна вартість якого становить 90 тисяч гривень і оплачувати який мають з бюджету області та Рівненського району. І хоча щодо виділення цих коштів у п.Антонюка сумнівів немає, але їх надто мало. — Грошей на дорогу ще немає, коли вони будуть — не знаємо, але надії не втрачаємо, — каже п.Антонюк. — Зараз займаємося газопроводом, за роботи у самому селі люди власні гроші заплатили, і за місяць-півтора, гадаю, буде готово. Тільки-от без підвідного газопроводу в селі газу не буде. До Пересопниці його треба протягнути 3,4 км, оплатити ці роботи мають теж з держбюджету, але цих грошей теж нема, відповідно, й газопроводу теж. Пересопниця ще з радянських часів вважалася неперспективним селом. Зараз тут налічується 83 двори і не більше 150 мешканців переважно пенсійного віку. Школа у селі колись була, але потреби в ній давно немає, кілька пересопницьких школярів їздять автобусом на навчання у село Іскра. У старенькій будівлі колишньої школи відкрили клуб, який знесуть, коли почнуть будувати новий історичний центр. За останні 10 років жодна людина не заявила бажання взяти у Пересопниці ділянку, щоб будуватися. Але в селі нещодавно відкрили фельдшерсько-акушерський пункт і дуже сподіваються на нову, хорошу дорогу. Передвісником гарних перспектив села п.Антонюк вважає те, що цьогоріч уже три людини подали заяви на виділення ділянок під забудову. — Нас влаштує хоч би й у травні наступного року гроші прийшли, — каже він, — а як будуть гроші, то все збудують.
