З автором проєкту «Пісні, народжені війною», засновником джайнізму в Україні, а ще кавалером ордена «Бойовий волонтер» Олександром Саримсаковим кореспондент АрміяInform зустрівся в Клеванському госпіталі ветеранів війни. До карантину в робочій майстерні арттерапії тривали заняття одночасно з десятком пацієнтів, сьогодні ж відбуваються тільки індивідуальні. Тут є все необхідне. Волонтер з позивним «Гуру» малює природу. Каже, що морську тематику любив з дитинства, тож після важкої хвороби взявся знову за пензлі.
Життя Олександра, як і мільйонів українців, розділилося на до й після 2014 року. Спершу він пліч-о-пліч стояв за незалежну Україну в одній із сотень Майдану, роками приїздив «на нулі» до воїнів-десантників як волонтер, та за примхою долі не став воїном АТО, хоч і встиг підписати контракт зі Збройними Силами України в навчальному центрі. Під час практичних занять йому стало зле, а згодом підтвердилось, що це був крововилив у мозок.
Одним із найяскравіших етапів життя для «Гуру», який побував у 47 країнах світу, активно практикує англійську й хінді, назавжди залишаться поїздки на схід України. Маршрут Київ – Донбас декілька років поспіль був незмінним для його власного авто Chery Tiggo, яке побратими ніжно називали «вишенька». Він не рахував кількість поїздок та обсяги медикаментів, військового майна, привезеного для потреб фронту. Незмінним атрибутом візиту «Гуру» на схід України щоразу були гітара, дримба та зовсім унікальні інструменти на кшталт співаючих чаш Тибету чи австралійського Діджеріду.
Саме «Гуру» заснував фестиваль сучасної патріотичної української військової пісні «Пісні, народжені війною», а ще впродовж кількох років став автором близько трьох десятків пісень та композитором музики про життя українських героїв сьогодення, випустив власний альбом. З гордістю Олександр розповідає, як створював народно-естрадний гурт «Місія добра», став директором III Міжнародного молодіжного фестивалю вокального, хореографічного та циркового мистецтва «Від серця до серця – співоча планета» у 2004 році та XII Міжнародного конкурсу-фестивалю вокального, хореографічного та циркового мистецтва «Діамант Карпат» у 2008-му.
– Тут, у Центрі реабілітації для воїнів АТО/ООС, я відновлюю здоров’я після важкої хвороби. У мене й досі не працює одна рука, мені важко ходити, та я не занепадаю духом і радію життю. Арттерапія – це можливість розкрити себе, а ще зустрітися з бойовими побратимами та поділитися досвідом пізнання себе, – розповідає Олександр. - Як засновник джайнізму в Україні я нещодавно повернувся з Індії, де взяв участь у 17-му з’їзді традицій джайнізму в місті Бангалор.
Сьогодні в нього понад дві тисячі послідовників на Кіпрі, у Греції, Болгарії, Угорщині, Іспанії та Україні. Вдома він відкрив центр духовного та фізичного розвитку «Вічний рух», де власним прикладом демонструє шлях до пізнання себе через джайнізм як віху східної філософії, інтуїтивну музику та гру на унікальних музичних інструментах.
– Ми повинні радіти життю та відчувати себе щасливими, знаходити позитив у всьому, а ще підтримувати один одного, – певен волонтер та духовний наставник воїнів АТО. Щоб історію знали майбутні покоління, наш співрозмовник вже не перший рік працює над написанням книги. Лейтмотивом розповіді очевидця будуть події Майдану та АТО, а ще історії людей, без яких України не було б сьогодні вільної та незалежної…
Віктор Шубец, кореспондент АрміяInform
