Рівненські рятувальники обзавелися двома тактичними роботами, які стануть їм в пригоді у небезпечних ситуаціях, де людині діяти вкрай ризиковано. Новенького робота-пожежника, який здатен витримувати високі температури, закупили за державний кошт. А от сапера на колесах отримали як допомогу від благодійників зі США — американці використовували таких на війні в Афганістані, а нині ці мініроботи допомагають українським саперам на війні. Такої диво-техніки у наших краях ще не бачили, тому поки що рятувальники випробовують її на тренувальному полігоні та вчаться нею користуватися.
Іван Яремчук, начальник групи піротехнічних робіт та механізованого розмінування аварійного загону спецпризначення ГУ ДСНС у Рівненській області:
— Це піротехнічний та тактичний робот як рука сапера — він для того, щоб не підходила безпосередньо людина. Використовується для розвідки місцевості та підвезення вибухонебезпечних предметів, щоб знищувати їх дистанційно. Тобто він під’їжджає, дивиться і забирається. Має чотири камери: горизонтальну, заднього вигляду, для дальнього і ближнього бачення. Оснащений 6 батареями, на яких може безперервно працювати 4 години, а в режимі очікування — навіть до 7 діб. Це така важкопрохідна техніка, яка може пробиратися куди треба через камені, по траві, через болото! Можна навіть додатково оснастити водяною пушкою, яка виприскує воду, наче кулю — щоб знищувати на відстані.
Ця техніка допоможе, коли стоїть дуже багато розтяжок та протипіхотних мін, які встановлюються дистанційно. От є така міна, вона тебе за 10 метрів фіксує, за 6 метрів стає вже в бойове положення, а за 3 метри вибухає — і все. Вилітає на півтора метра з землі і вбиває усіх, хто стоїть в радіусі 25 метрів… Бо є сейсмічні датчики, що реагують на метал і на рух.
Протипіхотна міна дуже небезпечна, колись нашому колезі водію-саперу з Рівного відірвало ногу на Донеччині. Не загинув, але ходить на роботу з протезом. Зараз вороги їх дуже багато закидають. Щоб такого не сталося, піротехнікам в роботі допоможе тактичний робот. Наприклад, ми його беремо, включаємо всі камери і їдемо в розвідку. Це так само як дроном: приїхали, подивилися, оглянули всю місцевість, від’їхали назад і приймаємо рішення — що потрібно далі робити, чи йти туди, чи зв’язуватися з військовими і просити їх, щоб просто розстріляли ці міни. Я би сказав, що це, скоріше, робот-розвідник, бо ще якусь маленьку вибухівку витримає, але серйозний вибух його знищить.
Зараз два наших відділення діють на Харківщині та Херсонщині. Там дуже багато виявляють касетних боєприпасів. От летить ракета, відкриваються шлюзи і висипаються касетні боєприпаси, які цілих два гектари можуть засипати. Піротехнік надягає спеціальний вибухотехнічний костюм, який важить 90 кг, підходить до кожного боєприпаса і знищує на дистанції за допомогою палки — умовно, ця палка три метри, на кінець палки прикручуємо вибухівку і обережно кладемо. Висипали їх 560 штук, а до кожного треба підійти, на знешкодження треба мінімум місяць. Бо за день можна знищити 30–40 штук, а летить же не одна ракета, а цілий залп. Так само, щоб на палці цю вибухівку не нести, можна відправити цього робота.
Окупанти роблять різні пастки, вдаються до хитрощів. Наприклад, міна розрахована реагувати на зусилля спрацювання у 250 кг, а російські військові переробляють їх так, щоб реагувала уже на 50 кг — тобто на вагу людини. Вибухнуло і людину вже не знайдуть... В Херсоні, в Краматорську знаходили купи касетних боєприпасів. От виглядає ніби маленький, але завдає такої шкоди, що жах — був страшний випадок у Херсоні. Або, наприклад, чіпляють батарейку, щоб та вибухівка могла в землі цілий рік «просидіти» в очікуванні цілі.
Також наші сапери виїжджають на виклики по Рівненщині, кожен день нині маємо по 2–3 заявки — сезон, коли люди обробляють городи і натрапляють на «сюрпризи», бо все вилазить нагору. Першочергово це Дубенський район, де проводилися активні бойові дії. Тобто роботи вистачає.
Цей тактичний робот керується з пульта, має запас ходу — 500 метрів. Керувати роботом вчилися самі, вивчали інструкцію. Але керувати ним не так просто, як хтось може подумати — це не те саме, що комп’ютерні ігри чи радіокеровані дитячі іграшки. Є багато нюансів, це клопітка робота, тут треба сидіти і тренуватися годинами. Бо діяти треба обережно, не різко.
Випробовують нині на полігоні ДСНС й іншого тактичного робота — Magirus WOLF R1. Він в рази більший, але його призначення уже не розвідка і допомога піротехнікам, а гасіння складних пожеж. Придбали його за державний кошт. Коштує такий майже 10 млн. гривень.
Дмитро Орловський, начальник караулу пожежно-рятувальної частини:
— Цей тактичний робот 2022 року випуску, призначений для гасіння пожеж з безпечної відстані та транспортування вантажів. Працює за допомогою пульта та акумуляторної батареї. Оснащений системою самозахисту: має 22 форсунки, що охолоджують і унеможливлюють його загоряння. Допоможе у гасінні великих складних пожеж, з високим ризиком для людини. Активується по Bluetooth, і я можу керувати ним дистанційно. Наскільки мені відомо, схожий тактичний робот не так давно використовувався при гасінні пожеж в складських приміщеннях Києва. Дуже цікава техніка, модернізована, практична, нова, освоїли ми його швидко. За потреби вивозиться на локацію робомобілем, працює в парі з пожежною автоцистерною. От тільки витрати води чималі — 8-тонної автоцистерни вистачає на декілька хвилин. Зате значно полегшить роботу і допоможе рятувати життя.
Олена РАКС.
