Висловлену міським головою Віктором Чайкою думку про необхідність передачі у приватні руки готелів «Мир» та «Україна», а також кінопалацу, керівники цих закладів сприйняли по-різному. Сергій Дем’янков, директор кінотеатру «Україна», не бачить нічого поганого у тому, щоб його заклад мав приватного власника.
Висловлену міським головою Віктором Чайкою думку про необхідність передачі у приватні руки готелів «Мир» та «Україна», а також кінопалацу, керівники цих закладів сприйняли по-різному. Сергій Дем’янков, директор кінотеатру «Україна», не бачить нічого поганого у тому, щоб його заклад мав приватного власника. Адже вважає, що місто від цього тільки виграє, оскільки приватник, викупивши кінотеатр, зробить капітальний ремонт приміщення, який жодного разу з часу відкриття кінотеатру в 1965 році не проводився. Самотужки відшукати чи заробити необхідні для цієї мети 1,5-2 млн. грн. кінотеатр неспроможний. Так само, вважає п.Дем’янков, навряд чи знайдеться така сума у міському бюджеті. Підкреслено нейтральну позицію до можливого продажу готелю «Україна» зберігає його директор Володимир Шишкін, стверджуючи, що його думка з цього приводу не має ніякого значення, оскільки очолюваний ним заклад є комунальною власністю міста. Щоправда, вважає п.Шишкін, хоч готель «Україна» — старий, однак стан його номерів не такий і жахливий, як говорить Віктор Чайка. Та й заборгованості перед бюджетом у готелю немає. І лише в готелі «Мир» категорично проти ідеї міського голови. — Наш заклад не збитковий, — пояснила заступник директора Любов Колбасюк, — адже ми щорічно сплачуємо до міського бюджету 54 тисячі грн. орендної плати та 187 тисяч готельного збору. Окрім цього, за останні два роки, коли прийшов новий директор, ми вклали близько 400 тисяч грн. у ремонт, замінивши 27 стояків, збудувавши котельню для цілодобової подачі гарячої води, обладнавши 19 номерів за європейськими зразками. Якщо потрібно, створимо і президентський номер, щоб Президент, приїжджаючи в нашу область, не зупинявся у санаторії «Червона калина». Але для нормальної роботи нам необхідно термін дії договору оренди обмежувати не трьома, а хоча б десятьма роками, тоді буде зацікавленість у тому, щоб вкладати у розвиток готелю кошти. Звичайно, можна готель продати, отримавши при цьому разове вливання до бюджету і за ці кошти прокласти дороги, спорудити нові пам’ятники тощо. Але що далі? Прийде новий власник, звільнить половину наших працівників. Куди дінуться ці люди? Окрім цього, він не платитиме стільки до бюджету , як платимо ми. Якщо готель перейде у приватні руки, місто ще й не матиме що запропонувати під заставу, коли братиме кредити. Так що я вважаю, що готель має бути у власності міста, тільки ставлення до нього має змінитись. Наприклад, у Житомирі з 20% готельного збору комунальний готель сплачує лише половину до міського бюджету, решта ж іде на його розвиток. А якби колективу дали готель у довгострокову оренду — на років 10-15, то у ньому було б ще й краще, ніж у «Червоній калині».
