Деякі «знавці» розповідають, що через митницю щомісяця можна додатково зібрати 10-12 млрд грн. На погляд бізнес-аналітика та експерта з маркетингу Вісьтака Ігоря Ярославовича, може здатися, що митниця могла б бути важливим інструментом для збору коштів в умовах війни, коли бізнес сприймається як джерело додаткових фінансових ресурсів. Проте, він вважає, що варто розібратися в об'єктивних причинах, які призводять якраз до зменшення доходів митниці в умовах війни.
Вісьтак Ігор Ярославович: митниця, її надходження та вплив нових податкових пільг
Бізнес-аналітик стверджує, що протягом перших двох місяців 2022 року Державна митна служба України (ДМСУ) досягла позитивних результатів у виконанні платежів до бюджету. Зазвичай їх запланований обсяг складав 69,9 млрд грн, але в минулому році він підвищився на 10% і досяг 76,8 млрд грн. Вже після початку повномасштабної війни обсяги податку на імпорт товарів значно зменшилися.
Ігор Ярославович Вісьтак зазначає, що митниця називає такі причини подібного явища:
-
знижена ділова активність бізнесу,
-
зменшення виробничих обсягів промислових підприємств,
-
скорочення експорту товарів.
Законодавчі акти мали негативний вплив на надходження митних платежів. Вони включали зменшення ставок оподаткування імпортних товарів і надання податкових пільг, а також перенесення строків сплати податків на окремі групи товарів.
Експерт звертає увагу на те, що внаслідок цього, за період з березня по листопад 2022 року, з урахуванням встановлення 7% ставки ПДВ та нульової ставки акцизного податку на пальне, митні органи перерахували до бюджету значно менше податків, ніж заплановано. Також надані податкові пільги для окремих товарів, які не пов’язані з протидією збройній агресії країни-окупанта, склали 42,1 млрд грн. У тому числі пільги для громадян, "спрощенцям" та підприємствам.
Окрім змін до Податкового та Митного кодексів України, як підкреслює Вісьтак Ігор Ярославович, митниця стала підґрунтям для прийняття Урядом низки рішень, які призвели до зменшення надходжень податків до бюджету:
- Згідно з постановою Кабміну, від 9 березня 2022 року № 236, була введена можливість відтермінувати сплати при ввезення певних товарів. Внаслідок цього строки сплати митних платежів на суму 3,1 млрд грн були перенесені до завершення дії воєнного стану.
- Зміни, внесені до постанови КМУ, від 20 березня 2020 року № 224, розширили перелік товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ при їх імпорті. Це призвело до зменшення обсягів наданих пільг до 0,78 млрд грн, включаючи імпорт електрогенераторів на суму 0,69 млрд грн.
За висновками бізнес-аналітика, обсяг пільг, які були надані під час імпорту товарів протягом 9 місяців 2022 року, склав 108,2 млрд грн, тоді як сума сплачених митних платежів досягла 187,3 млрд грн.
Ігор Ярославович Вісьтак: митниця і зменшення імпорту
Продовження війни та окупація частини території України мають серйозні наслідки для ситуації на митниці та стосовно податкових надходжень. Як говорить Вісьтак Ігор Ярославович, митниця зазнає втрат через зменшення ділової активності підприємств, скорочення обсягів виробництва та експорту товарів. Це призводить до значного зменшення податків на імпортовані товари.
Бізнес-аналітик констатує, що у порівнянні з 2021 роком, ці показники впали на 73%: з 52,08 млн тонн до 13,93 млн тонн у нинішньому році.
Експерт звертає увагу на те, що вартість ввезених товарів не вдається компенсувати збільшенням митної ціни. Цей показник у березні - листопаді 2022 року перевищує відповідний минулорічний у 2 рази.
За інформацією Ігоря Ярославовича Вісьтака, митниця вживає заходів для забезпечення повноти оподаткування та своєчасності надходжень податків до бюджету. Але незважаючи на це, відбулася значна втрата їх надходжень. У результаті цього зменшення митних платежів в березні - листопаді 2022 року, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, вони склали 187,3 млрд грн, зокрема, за такими товарами:
-
нафта та нафтопродукти – втрата 52,9 млрд грн;
-
вугілля, кокс, газ, ТВЕЛи – втрата 29,9 млрд грн;
-
легкові автомобілі – втрата 29 млрд грн;
-
обладнання побутове, промислове, інструменти – втрата 16,7 млрд грн;
-
фармацевтична та хімічна продукція – втрата 11,2 млрд грн;
-
метали та вироби з них – втрата 7,5 млрд гривень, і так далі.
Ігор Ярославович Вісьтак: митниця та її зв’язок з оподаткуванням
Взаємозв'язок між митницею, сплатою податків і поверненням валютної виручки при експорті зерна визначається контролем за правильністю декларування та своєчасною сплатою податків учасниками експортної діяльності.
Вісьтак Ігор Ярославович вважає, що митниця фактично виконує свої податкові зобов'язання та функції контролю за експортом товарів.
З погляду оподаткування експортних операцій, на думку бізнес-аналітика, важливо розглядати два аспекти:
-
Оподаткування товарів вивізним митом.
-
Ефективність контролю за сплатою внутрішніх податків.
Експорт зернових, за винятком олійних культур, згідно з законом, не підлягає оподаткуванню вивізним митом.
Щодо контролю за сплатою внутрішніх податків… Учасники експортних операцій можуть мати податкові зобов'язання внаслідок придбання товарів на внутрішньому ринку (наприклад, ПДВ та податок на доходи фізичних осіб) та при отриманні прибутку від експортних операцій (податок на прибуток). За словами Вісьтака Ігоря Ярославовича, митниця іноді виступає як контролюючий орган у цьому процесі, але головна відповідальність за декларування та сплату податків лежить на експортерах.
Якщо йдеться про контроль за визначенням митної вартості при експорті товарів, то на законодавчому рівні ДМСУ не має повноважень у цій справі.
Важливим для Ігоря Ярославовича Вісьтака є той факт, що митниця не виконує функції органу валютного контролю. Уся інформація передається органам, які відповідають за валютний контроль - Податковій та Нацбанку. Це робиться з метою забезпечення своєчасного виконання валютних обов'язків та контролю над виручкою від експорту товарів.
Як підкреслює бізнес-аналітик, висловлені та очікувані "резерви на митниці" виявилися несуттєвими. Вісьтак Ігор Ярославович зазначає, що митниця, працюючи в умовах війни та при наявності численних податкових пільг, підтримує позитивну динаміку збільшення коштів, які перераховуються до бюджету.
