— Після попередніх трьох матчів проти «Пульсара» я акцентував увагу своїх підопічних на втратах та підборах, — розпочав розмову з аналізу гри Ігорс Міглієнікс. — Я радий, що вони до мене прислухались. Підбір ми виграли — 46:33, допустивши лише десять втрат. Хоча, треба визнати, у першій половині нам просто пощастило, 28 пропущених очок — це не завдяки нашій вдалій грі у захисті, а завдяки невлучності суперника. У перерві я сказав своїм підопічним, що у них можуть бути проблеми, адже вдома енергії у «Пульсара» завжди вистачає. І вони виконали завдання. Незважаючи на рахунок, обидві команди грали до кінця красиво, для глядачів, по майданчику ніхто не ходив.
— Після кадрових втрат в «Азовмаші» та БК «Київ» ваша команда має реальні шанси на «золото»…
— Завдання боротися за «золото» перед нами стоїть вже давно. Спочатку було завдання — третє місце, потім вихід до фіналу, а згодом — «золото».
— Кого більше хотіли б бачити своїм суперником на першій стадії плей-офф — «Полтаву», «Сумихімпром» чи «Пульсар»?
— Іноді задумуюся над цим. Але з іншого боку, якщо перед командою стоїть завдання бути чемпіоном, то ми повинні обігрувати будь-якого суперника на будь-якій стадії. Втім, дозволю собі спрогнозувати, що у фіналі буде серйозна «рубка», хто б туди не вийшов. Щодо згаданих команд, то «Полтава» — добре укомплектований клуб, досить небезпечний суперник. У «Пульсара» величезна різниця між грою вдома і на виїзді; «Сумихімпром», навпаки, на виїзді грає краще, ніж вдома. У будь-якому разі, якщо ми розслабимося, то програємо будь-якій із цих команд.
— Складається враження, що БК «Донецьк» найбільш стабільна у фінансовому плані команда нинішньої суперліги, яка склад протягом сезону лише посилювала. Невже криза вас не торкнулася?
— Криза торкнулася всіх. Ми намагаємося економити на чому можна. Наприклад, до Рівного основні гравці прилетіли літаком, а дублери приїхали автобусом. Хоча, зрозуміло, на цьому багато не зекономиш. Головна стаття витрат — зарплата гравцям. Хоча тут запитання краще задавати президенту клубу. Початок нинішнього сезону був хороший, клуби мали класних виконавців, але з багатьма з них змушені були розпрощатися. З іншого боку, всі ці гравці підтягнули решту виконавців. Яскравий приклад БК «Київ». Уся ця молодь мала можливість щодня тренуватися з класними баскетболістами. І нині вони показують результат. У мене теж хороший другий склад — Богданов, Кривич, Забірченко, Щепкін здатні грати на високому рівні. Шкода, що уся ця ротація в командах відбувалася протягом сезону. Це зараз гравці так болюче реагують на фінансові проблеми. Як на мене, треба вже дотягнути до кінця сезону, після чого думати. Над зарплатами гравців і над іншим. Когось з гравців треба буде відпустити. Про надвисокі зарплати треба думати як в українській суперлізі, так і в Євролізі. Спорт в усьому світі занадто роздутий. Це ненормально, коли спортсмени отримують мільйони, а лікарі та вчителі на їхньому фоні нічого. Не повинно так бути, що спортсмен за місяць отримує більше, ніж вчитель за кілька років. Спорт повинен спуститися на землю. А загалом з баскетболом в Україні має бути усе нормально. У вас чимало баскетбольних міст і, зокрема, Рівне. Думаю, власники клубів знайдуть можливості протриматись у цей непростий час.
