Карапетян — не вимагач

2327 0

Вироком, який пролунав у Рівенському міському суді, втішені лише дві людини — міський голова Радивилова Микола Карапетян та його адвокат Володимир Цуняк, а ще троє підсудних та прокурор вердикт суду будуть оскаржувати.

…У вересні 1996 року водія «Москвича» з Радивилова зупинили біля бару «Фортуна» двоє чоловіків. Вони сіли до нього у салон та наказали їхати до лісу, а там пригрозили переламати руки й ноги, якщо не сплатить 900 доларів. А щоб повірив, сказали, що його дітям буде непереливки, а самого вб’ють за те, що коли возив товар з Польщі, заборгував їхньому товаришу 900 доларів. Після тортур чоловік розповів своїй дружині, що з ним трапилось, і та порадила гроші віддати вимагачам, щоб відчепились. Він зібрав необхідну суму та відвіз її вимагачам. У вересні 2001 року з власника ВАЗу вони «вибили» 200 доларів, звинувативши його у тому, що невчасно повернув причеп їхньому товаришу. У жовтні того ж року злочинці зупинили у Радивилові мікроавтобус «Форд-транзит». Водію вони поставили перед фактом: щомісячно на «зону» він повинен сплачувати їм по 30 доларів. Чоловік відмовився платити і його почали переслідувати. Одного разу таки впіймали та побили. У липні 2003 року ошукали іншого чоловіка, відібравши у нього… пральну машину. У серпні в Опарипсах Радивилівського району злочинці вчепились до наступної жертви, якій пред’явили сплатити 250 доларів за ремонт свого мікроавтобуса, який випадково той пошкодив під час ДТП. Насправді експерт сказав, що ремонт обійдеться в 100 доларів. Чоловік відмовився платити вдвічі більше, і його почали переслідувати, погрожували дружині. Тривалий час він був змушений переховуватись від вимагачів. Ті зуміли його розшукати, вивезли у лісосмугу і там побили бітами та ногами. Того разу в жертви вимагали вже півтори тисячі доларів, а коли скалічений чоловік сказав, що не зможе знайти таких грошей, зменшили суму до 500 доларів. Вимагачі виявили неабияке «милосердя» і сказали, що він може їм платити щомісячно по 20 доларів. У грудні 2003 року один із злочинців, який був п’яним, неподалік Опарипсів Радивилівського району зупинив автомобіль ВАЗ. Водій їхав із Львова у Рівне по ліки та згодився взяти попутника, а через кілька хвилин про це вже шкодував. Незнайомець, погрожуючи ножем, наказав йому їхати у село Пріски. Біля покинутої хатинки натиснув на гальма. Пасажир, погрожуючи ножем, забрав у водія автомагнітолу, золоту обручку, атлас автомобільних доріг Європи та документи. Тієї ж ночі працівники міліції зуміли затримати злочинця, а після цього — і людей, яких назвали його спільниками. Ігор заявив, що розплатився з водієм 200-гривневою купюрою. — У нього не було здачі, отож дав мені у заставу і автомагнітолу, і обручку, і документи, — скаже затриманий слідчим. Доки правоохоронці з’ясовували всі подробиці «подвигів» гурту, один з міліцейських чиновників «подарував» громадськості сенсацію: мовляв, керівниками цього злочинного угруповання є… міський голова Радивилова Микола Карапетяна та його рідний брат. П’ятого вересня 2003 року чиновника забрали у слідчий ізолятор, і на волю він зміг вийти лише у залі суду в липні 2003 року. У сізо довелося сидіти і брату Карапетяна. У суді Микола Карапетян сказав: — Ні я, ні мій брат жодної організованої злочинної групи не створювали, не керували її діяльністю, не втягували у неї нових членів; Домерецького я побачив лише у суді, з Сичем та Ликовим знайомий ще зі шкільних часів. Одного з потерпілих Микола Карапетян не знав, іншого — бачив неодноразово, бо той працівник ДАІ, виявляється, сам колись… вимагав у нього гроші. Не визнали своєї провини в інкримінованих злочинах Сич і Ликов. Колегія Рівенського міського суду оголосила виправдальний вирок, яким визнала невинним міського голову Радивилова Миколу Карапетяна у вимаганні, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах та вчиненого організованою злочинною групою, і виправдала його за недоведеністю участі у вчинені злочинів. Та не лише за цією статтею суд виправдав Миколу Карапетяна, його виправдали й за частиною 3 статті 27 та за частиною 3 статті 28 Кримінального кодексу України, яку інкримінувала підсудному прокуратура, тобто він не є організатором скоєння злочинів та не вчиняв їх у складі організованої злочинної групи. Карапетяну скасовано запобіжний захід — застава. Також скасовано арешт і на все його майно. Справу Анатолія Карапетяна виділено в окреме провадження. Ще трьом підсудним, яких раніше прокуратура вважала «спільниками» Карапетяна, так не пощастило. Ігоря Сича визнали винним у скоєнні вимагання та шахрайстві та призначили йому покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Анатолія Ликова, який у минулому був тричі судимим за грабежі, розбої та хуліганство, визнали винним також у скоєнні вимагання та засудили до 5 років позбавлення волі. Ігоря Домерецького визнали винним у розбої та вимаганні та засудили до 7 років позбавлення волі. До цього покарання йому приєднали частково невідбуте покарання за попереднім вироком —1 рік та 4 місяці, отож він проведе у кримінально-виконавчій установі 8 років. Щоправда, засуджені проведуть у колонії на два роки менше, ніж призначив їм суд, адже строки відбування покарання усім зараховані з вересня 2003 року. Ставити крапку в цій справі ще рано.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також