У скандалі навколо будівництва Кроноспаном деревообробного заводу в Городку «Екоклуб» мав бути арбітром. Таким собі інспектором між інвестором, владою та людьми, щоб об’єктивно розсудити сторони протистояння. Тим паче громадська організація «Екоклуб» має шановану репутацію, ніколи не помічена в підігруванні певній стороні. І після своїх висновків про шкідливість виробництва Кроноспану стала об’єктом для атаки. У соцмережах проти них розгорнули брудну кампанію, а ще європейський інвестор пішов у суд і вимагає 150 тисяч гривень за поширення неправдивої інформації. Чи є позов помстою за критику Кроноспану та наскільки вона об’єктивна — у інтерв’ю «Рівне вечірнє» розповів керівник організації Андрій Мартинюк.
— «Екоклуб» — чи не єдина організація, яка відкрито говорила про загрози Кроноспану. На вашу думку, наскільки небезпечним буде завод у Городку?
— «Екоклуб» далеко не єдиний, хто виступав з критикою планів Кроноспану спорудити підприємство у Городку. Ми приєдналися до цієї проблеми після звернень мешканців Городка, інших навколишніх сіл і Рівного. Адже місцевим мешканцям дихати викидами Кроноспану.
Представники підприємства опублікували «Звіт з оцінки впливу на довкілля», у якому прямо написали, що концентрації формальдегіду перевищать безпечні у 5,62 рази. А потім вказали — «це дуже завищені дані». Оце лише один з багатьох фактів, які посилюють великі сумніви у безпечності заводу.
— Кроноспан публічно заявляв про відкритість. Чи відповідає це дійсності, бо нібито усіх охочих возили на діючі заводи, показували виробництво...
— Кроноспан планує отримувати прибутки, використовучи наші спільні ресурси — повітря, воду та ліси. Тому підприємство має працювати над тим, щоб в українців не лишилося сумнівів про безпечність його роботи. Натомість Кроноспан подає позови до суду за публічні сумніви його безпеки. Посилюють проблему окремі місцеві ЗМІ, які періодично вкрай однобоко висвітлюють діяльність Кроноспану чим посилюють підозри у непрозорості.
Люди багато разів запитували його представників, чому місцеві жителі в різних країнах Європи протестують проти діючих заводів. Однак відповідей не було. Тому прозорою діяльність такого інвестора точно не є.
— Висновки «Екоклубу» інвестори назвали неправдивими. Якими даними під час дослідження впливу заводу на екологію користувалися ви? Чому критикували показники Кроноспану?
— «Екоклуб» оперував лише даними, отриманими з двох джерел — показниками зі «Звіту з ОВД» та даними про безпечні концентрації забруднювачів, поданими у чинних нормативно-правових актах. Ми порівняли перші показними з другими і зробили невтішні для Кроноспану висновки.
Відтак «Екоклуб» відкрито заявив: «Звіт про ОВД» прямо вказує — безпечні концентрації забруднюючих речовин будуть перевищені і це небезпечно для здоров’я.
— ?На ваш погляд, чи принесе завод користь громаді, адже держава мріє про залучення інвестицій, а тут інвестиції вкладають і немалі? Чому чиновники Рівненської ОДА погодили будівництво заводу?
— Користь — досить розмите поняття. Швидше за все, проект призведе до наповнення місцевого, обласного та національного бюджетів, а також до зростання захворюваності місцевого населення.
І це на фоні тих загроз, які ми спостерігаємо – стан довкілля впливає на усіх нас, і навіть на тих, хто живе у порівняно чистих регіонах. Відсутність метеорологічної зими цього року є яскравим свідченням цього.
— Чи не складається у вас думка, що Україна стає привабливим місцем для перенесення брудних виробництв? Така собі Африка в Європі, де за слово «інвестиції» готові на все, навіть жертвувати життям людей.
— У режимі пертурбацій, який переживає наша країна, складно оцінювати велику картину. Що точно можна сказати, то держава не справляється із охороною довкілля. Свідчення цьому — стан річок чи забруднення повітря. Без чистого довкілля люди не можуть вести повноцінне життя і вирішення цієї проблеми є дуже нагальне.
— Як ви думаєте, чому люди на державних посадах діють в розріз інтересам людей? Чому чиновники не хочуть чути людей?
— Мені складно оцінювати дії окремих керівників. Наприклад, у ситуації з Кроноспаном обласні органи влади, перш ніж давати позитивне заключення, мали б послідовно доносити до людей, чому вони приймають позитивне рішення щодо Звіту. Натомість, ми цього практично не бачили.
З людьми зустрічалися представники Кроноспану, але не Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, які приймали рішення. Як на мене, це абсолютно ненормальна ситуація. Люди хочуть чути обґрунтування рішень чиновників, яким люди платять зарплату.
— Як ви вважаєте, чи є насправді в державі екологічна політика? Чи розуміємо ми на рівні держави, які виробництва варто залучати в Україну, а які ні? Що нам взагалі варто мати в державі, а чого варто остерігатись?
— В Україні далеко не все природоохоронне законодавство погане. Питання у його виконанні. Слід працювати над тим, щоб існуюче законодавство запрацювало, паралельно його поліпшуючи. Тоді подібних питань буде менше.
— Кроноспан говорить, що він будує завод на території промзони Городка, де завжди діяло виробництво. Чи не здається вам, що питання діяльності таких промзон слід глобально переглядати, адже вони обросли будовами та городами? Відтак відновлення виробництва у межах цих ділянок буде шкодити людям…
— В Україні не має бути ситуацій, що десь люди мають гірше повітря «тому що там промзона». Законодавство єдине для всіх. Якщо це територія населеного пункту, то якість повітря має бути така, щоб не виникало загроз здоров’ю, навіть якщо людина дихає цим повітрям все життя.
— Кроноспан подав до суду на «Екоклуб». Як ви ставитеся до такого кроку? Яка його мета?
— Цей позов забирає наш робочий час на доведення простих давно відомих істин і конституційних прав — громадяни мають право висловлювати свої думки та мають право на чисте довкілля. Шкода, що окремі підприємства не беруться читати Конституцію України. Надіюся, що позов не має не меті зупинити обґрунтовану критику Кроноспану.
Катерина МИРОНЕЦЬ.
