Як відомо, "весна розпочинається з Шевченка". За цією логікою літо, безперечно, розпочалось із Пушкіна. Нагадаю, саме на початку літа, 6 червня 1799 року, народився знаменитий поет Росії. Святкування річниці з дня народження літературного генія не обходиться без скандалів.
Один із найбільш впливових інтелектуалів-консерваторів сьогоднішньої Росії, професор МГУ, доктор філософії Олександр Дугін (ідеолог Євразійського шляху як національної ідеї Росії) у телеефірі сказав таке: "Пушкіна за його богохульство потрібно було б повісити, або як мінімум каструвати". Аби ж то на святиню зазіхнув який-небудь "іновєрєц", з репутацією ліберала-західника. Наприклад, автор облаяних ще на початку 90-х "Прогулянок із Пушкіним" Абрам Терц. Від цих оплачуваних Госдепом лібералів можна очікувати що завгодно. Але ж Дугін — це свій хлоп, патріот із патріотів, істинний русак із пишною старообрядною бородою. Це йому належить незабутня фраза: "Путін повсюди. Путін — все. Путін — абсолют. Путін — незамінний". Прихильники Пушкіна шоковані. Від Дугіна такої "падляни" патріоти не очікували. І даремно. Автор відомих метафізичних текстів давно перебуває у тісних відносинах із православною церквою. Тому і не може вибачити Пушкіну його антиклерикальні віршики, насамперед порнографічну поему "Гавриліада". "Злочинним порушенням моралі" та "мерзенним богохульством" назвав православний філософ рядки, в яких йдеться про перелюбні стосунки Діви Марії. "Он улетел. Усталая Мария Подумала, вот шалости какие! 1, 2, 3! — как это им не лень? Могу сказать, перенесла тревогу: Досталась я в один и тот же день Лукавому, Архангелу и Богу". Дугін згадав Салмана Рушді і закликав до створення експертної комісії щодо творчої спадщини поета. Враховуючи вплив Дугіна на сьогоднішніх російських можновладців, можна очікувати у майбутньому якщо не анафеми, то принаймні цензурування творів великого класика. Чим кримінальний хард-кор дівчат із Pussy Riot богохульніший від вищенаведених пушкінських рядків? Червоною ниткою у телевиступі пишнобородого політолога проходить думка — Пушкіна насправді ніхто не знає. Пушкін — це кліше, симулякр із дореволюційної і особливо — сталінської епохи. Якщо обдерти з поета наліплену культурологами та ідеологами позолоту, то перед нами з'явиться незнайома, незвична і навіть чужа постать. Ось тут ідеолог "єдиноросів" має рацію. Справжнього Пушкіна, не як класика, а як пересічного homo sapiens ми дійсно не знаємо. Справжній Пушкін — це не білий, пухнастий і безстатевий янгол. Це — не зразковий сім'янин, який не п'є, не курить, не грає в азартні ігри, не…, під руку переводить через дорогу стареньку Аріну Родіонівну і таке інше. Пушкін — це справжня рок-зірка своєї епохи, причому першої величини із відповідною славою, популярністю, фанатками та цілим букетом характерних для суперзірок рис. Девіз патлатих рокерів із кінця революційних 60-х до сьогодні — "секс, наркотики, рок-н-рол" начебто списаний із Пушкіна. Секс. Існують сотні беззаперечних свідчень про сексуальну невгамовність темпераментного поета. Пушкін щиро зізнається: Наталія Гончарова була в його переліку 113-ю і далеко не останньою жінкою. Не випадково тільки іменник "любовь" в однині називного відмінка зустрічається у його творах 630 разів! Однокласник Пушкіна по ліцею Модест Корф пригадує: "Проводил дни и ночи в непрерывной цепи вахканалий и оргий. Должно дивиться, как и здоровье, и талант его выдержали такой образ жизни. Вечно в долгах, частые гнусные болезни, с частыми дуэлями, в близком знакомстве с непотребными дамами…" Венеричні хвороби провокували на статеве стримування, а отже, на продуктивну працю. Вяземський дотепно відзначав: "Венера опять пригвоздила его к постели. Пришлось ему за работу браться. Еще две три такие болезни и глядишь, поэму закончит". Наркотиком для Пушкіна була його пристрасть до картярської гри. В складеному поліцією реєстрі 93 головних картярів Росії, під номером 36, значився "известный банкомет" О.С.Пушкин. Іноді охоплений хворобливою пристрастю поет ставив на кон останнє — ще не написані твори. Збереглись уїдливі рядки відомого картяра майора Великопольського: "..глава Онегина вторая, съезжала скромно — на тузе". Навіть відома подорож поета на Кавказ, відповідно до поліцейських донесень, "устроена игроками, у коих он в тисках". "Встретить на Кавказе скучающих богатых людей, которые бы с игроками не стали играть, но с удовольствием станут играть с Пушкиным, а заодно и с сопровождающими шулерами". Рок-н-ролом Пушкіна була його геніальна поезія. "Мороз и солнце — день чудесный" — просто, як рок-н-рол, і геніально, як рок-н-рол. Лише за ці рядки, які я незмінно згадую щороку взимку, згоден вибачити Генію будь-що. А пуританам адресую слова ще одного великого російського поета Бориса Пастернака: "Бідний Пушкін! Йому потрібно було оженитись на пушкінознавстві і все було б гаразд. Він дожив би до похилого віку, звіршував декілька продовжень Онєгіна і написав би п'ять "Полтав"…
