Мешканці села Колодязне, Березнівського району, що проживають на вулиці Садовій, вже років з 15 порпаються у багнюці. В той час як у селі всі інші вулиці вже давно якщо не заасфальтовані, то хоча б усипані камінням, на Садову, де проживає близько півсотні селян, навіть влітку не може заїхати ні «швидка», ні «пожежна», ні звичайний автомобіль. До траси — 500 метрів, діти до школи часто дістатися не можуть, а хворих до найближчої дороги доводиться носити на руках. Був випадок, що й покійника довелося нести — авто через багнюку заїхати так і не змогло.
— Ми звертались до Рівенської облдержадміністрації, — жаліється мешканець Садової Петро Жебчик. — Нам сказали, що все вирішує сільська рада. В сільській раді говорять, що грошей нема — треба дорогу класти за свій рахунок. А ми роботи не маємо, на дорогу власних грошей не вистачить. Якось жінку приступ схватив, то взяли її вчотирьох і понесли метрів шістсот до центральної вулиці. Навколо вода, багнюки по коліна. Люди з Садової стверджують, лише в березні вперше до них приходили з районної адміністрації — дивилися, вимірювали. Та по цей день ніякого зрушення немає. Посіви пропали — комбайном заїхати після дощів не вдалося. Кажуть, що за цей час вже три сільських голови змінились, і кожен цю проблему на попереднього перекладає. — Якщо це внутрішні сільські дороги, то це компетенція тамтешньої сільської ради, — пояснює прес-секретар голови РОДА Тарас Максименко. — Мешканці Колодязного можуть написати листа на ім’я голови адміністрації Віктора Матчука — він посприяє вирішенню питання. — Звичайно, дорога потрібна, але не можна ж її зробити так швидко, як вони хочуть, — говорить голова сільської ради Віктор Корнійчук. — Воно все потихеньку робиться, тим більше початок вже є. Восени почнуть надходити кошти із транспортного податку. Думаю, ми цю проблему вирішимо.
