Мистецькою подією, мабуть, усього місяця стало відкриття у Будинку вчених літературного музею Уласа Самчука у день 102-ї річниці з дня його народження. Про необхідність створення такого закладу в літературних колах міста говорили ще два роки тому, коли на Театральній площі відкривали до сих пір «безіменний» пам’ятник письменнику.
Музей розташувався на першому поверсі Будинку вчених, на місці колишньої невеликої виставкової зали. Власне, він не є окремим закладом, а лише відділом обласного краєзнавчого музею, тому частину експонатів взято саме з його фондів. Багато предметів передані розпорядниками спадщини Уласа Самчука, подружжям Соколиків з Канади, де прожив останні роки життя український письменник. — Тепер я можу сказати, що ми виконали волю Уласа Самчука. Його бажанням було те, щоб його літературна спадщина була доступна всім, — розповів на відкритті музею Ярослав Соколик. — Він дуже хотів, щоб його пам’ятали на Батьківщині, щоб тут існував його музей. Наша сім’я знала Уласа з 50-х років й до останніх днів. Тому сьогоднішнє відкриття цього музею — для нас велика подія. Серед подарованих канадцями експонатів — друкарська машинка, на якій писав свої твори Самчук, його фотографії. На відкритті Оксана Соколик презентувала ще й писанки, які вона зберігала з дня смерті Уласа. А завдяки рівенській родині Мучинських у музеї є піаніно та меблі, котрі були у будинку, який разом із дружиною Тетяною Праховою винаймав у ті роки редактор газети «Волинь». Музей складається з кількох відділів, причому не всі вони присвячені винятково Самчуку. Зокрема, на одному із стендів є фотографії представників «празької школи» — Олега Ольжича, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Юрія Клена, Олександра Олеся, на іншому — інформація про людей, які працювали у сорокових роках у «Волині». Особливістю експозиції, за словами керівника відділу краєзнавчого музею Інни Нагорної, є те, що про життя Уласа Самчука та його друзів розповідає сам письменник уривками із своїх спогадів. В Україні кімната у Будинку вчених — вже третій музей, присвячений автору «Волині» та «Марії». У Дермані, де народився Самчук, вже 12 років існує невеликий музей. Ще один знаходиться у Тернопільській області. Звісно, для дослідників української літератури, а також студентів і школярів найбільшу цінність має саме новостворений рівенський музей.
