На початку березня чиновники навперебій приїздили до міської лікарні Рівного і фотографувалися на фоні кисневої станції, вихваляючись про свій внесок в цей здобуток. Оскільки міська лікарня була однією з головних в області у боротьбі з пандемією, то Національна служба здоров’я виділила на її встановлення з державного бюджету більше шести мільйонів гривень. Тоді це вважалось перемогою. Аж доки не прийшли рахунки за електроенергію, яку використала станція.
Святослав Клічук, міський депутат:
— Коли був пік пандемії коронавірусу, то була проблема з киснем, бо усім містам він був потрібен. Через це було вирішено, що кисень має бути свій. Але після того, як встановили кисневу станцію, то вийшла колізія. Якщо раніше купівлю кисню оплачувала держава, то тепер вона цього робити не буде. Адже у Бюджетному кодексі прописано, що електроенергія для закладів комунальної власності може оплачуватися винятково з місцевих бюджетів. НСЗУ грошей для міста на це уже не дасть. Тож виходить, що купувати кисень для міського бюджету було б дешевше. Однак намагатимемось просити роз’яснень. Бо віримо, що можна знайти певний спосіб компенсації цих грошей.
Віктор Іськів, начальник міського управління охорони здоров’я:
— Потрібно розуміти, що медичний кисень потрібен не лише хворим на коронавірус. Нам держава обіцяє, що встановить пільговий тариф на електроенергію для лікарень, де діє така киснева станція. Хоч, на мою думку, встановлення кисневої станції для лікарні — це прогрес. Можливо, у нас збільшилася кількість споживання електроенергії, але лікарня зараз відмовилася від купівлі балонів з медичним киснем.
Сергій Васильчук, міський депутат, член бюджетної комісії:
— Оскільки раніше кошти на закупівлю медичного кисню передбачалися у державному пакеті, то місто економило. Тепер витрачатимемо близько 4 млн грн у рік на роботу кисневої станції. Вийшла ситуація, коли спочатку усі фотографувалися, а потім уже почали рахувати. Але жоден депутат не буде проти виділення цих коштів, бо йдеться про життя людей.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
