Знімати кіно вчать у кіноінститутах. З престижних навчальних закладів виходять творці ігрового і неігрового кіно. Але багато відомих нині режисерів вирушали іншим шляхом і прийшли в кіно з реклами і виробництва відеокліпів. Крім Лена Уайзмана, достатньо назвати Алана Паркера, Гая Річі, Майкла Бея, Девіда Фінчера і багатьох інших постановників.
Знімати кіно вчать у кіноінститутах. З престижних навчальних закладів виходять творці ігрового і неігрового кіно. Але багато відомих нині режисерів вирушали іншим шляхом і прийшли в кіно з реклами і виробництва відеокліпів. Крім Лена Уайзмана, достатньо назвати Алана Паркера, Гая Річі, Майкла Бея, Девіда Фінчера і багатьох інших постановників. Алан Паркер: «Я знімав рекламу, тому що коли я щойно прийшов у цей бізнес, кіноіндустрія в моїй країні була на спаді. У мене навіть не було можливості піти в кіношколу. Але мені ж треба було десь починати! Тоді найкращою можливістю увійти у світ кіно, вивчити це ремесло була реклама. Так, це теж творча робота — знімати рекламу, особливо знімати гарну рекламу, де тобі потрібно розповісти цілу історію за короткий проміжок часу. Це непросто». Давайте спробуємо проаналізувати, що ж дає кінорежисерам досвід роботи в рекламі і кліпмейкерстві.
Зйомка Майкл Бей: «Спочатку я вибудовую фільм у голові. Ось тут на столі лежить виглядошукач. Я беру його в руки і не розлучаюся з ним. Ви завжди можете побачити мене з ним на майданчику. Я завжди дивлюся в нього, намагаючись знайти найкращий ракурс». Режисер, який вміє знімати рекламу і кліпи, завжди може знайти разом з оператором несподіваний ракурс, парадоксальну точку зору, незвичайний підхід до зображення. Це плюси. Але є й мінус: іноді краса картинки заважає сприйняти сенс того, що відбувається на екрані.
Монтаж Бретт Ратнер: «Я можу сказати, що я проти «авторських» міток, кадрів, які легко можна впізнати. Я не хочу, щоб за якимось одним кадром люди змогли сказати: це фільм Бретта Ратнера. Мій фільм повинен бути відмінним, зробленим зі смаком». Про спецефекти і звук годі й казати — тут кліпмейкерам і рекламникам практично немає рівних. Що стосується монтажу, то швидка зміна картинок, напористий темп, які застосовують такі режисери, називають «кліповим монтажем». Це плюс, це надає фільму динаміки і приковує увагу глядачів. Мінуси: у людей зі слабкою нервовою системою голова йде обертом через кілька хвилин після початку картини.
Робота з акторами Гай Річі: «Я не знаю, до якого табору я належу, коли знімаю кіно: до табору диктаторів чи табору демократів. Іноді і до того, і до того. За своєю природою кінорежисура — не демократія. Але в той же час демократія може виявитися дуже діючою». І ось ми підійшли до головної проблеми. Багато режисерів, які прийшли в кіно з реклами і кліпмейкерства, не напружують себе ретельною роботою з акторами. Акторське мистецтво для них — просто додаток до кінотехнологій. Тому в актора шансів одержати «Оскар» за фільм, зроблений кліпмейкером, не особо великі.
