Бити чи не бити? Ось яке запитання доволі часто задають собі останнім часом українські політики. Їхні рівенські колеги нарешті дали собі волю рукам. Приводу довго чекати не довелося — під час традиційних урочистостей на Козацьких могилах у неділю вкотре постраждав одяг і взуття депутатів, які взяли за мету поставити ніс свого партійного лідера Василя Червонія перед мікрофоном.
Але не розірване взуття вразило найбільше депутата Рівенської міськради Юрія Ширка. Черевики можна й нові купити, що свого часу, після бійки у Мукачевому, тодішній нардеп Ширко вже робив. Вразила пана Ширка, як він висловився, «зустріч з новою демократичною владою». А його партійного шефа Василя Червонія, вочевидь, більше вразило прохання ведучого свята почекати із своєю промовою доти, доки офіційні особи виступають. Чи то забув пан Василь, що до офіційних осіб нині вже не належить, чи то марудно йому стало слухати когось, але «наруги» мітинговий герой не стерпів, пішов він із друзями до сцени. Незважаючи на те, що дійство під Берестечком охороняли 105 міліціонерів, у критичній «точці дотику» перебувало всього шість «беркутят», які, стверджують відеозаписи та міліція, «під час несення служби заходів фізичного впливу не застосовували». На сходах Червонія зустрів особисто голова Рівенської обласної ради майстер спорту з греко-римської боротьби Олександр Данильчук. Те, що відбулося далі, далекоглядний пан Ширко називає побиттям пана Василя ногами, до якого пізніше долучилися і правоохоронці. — Я його лише відштовхнув від себе, бо чого я маю терпіти, коли Вася на мене лізе, — заявив пізніше пан Данильчук. — Я людина неконфліктна, але такого хамства терпіти не буду. Якби я справді вдарив Червонія, то він би на сцену не піднявся — це я гарантую! Як би там не було, схоже, що хорошої копанки за участю «полум’яного борця з режимом» не вийшло — він вже за мить стояв на сцені, поправляв штани і виголошував промову. Спростовує покази пана Ширка і начальник Радивилівського райвідділу міліції Віталій Чубаєвський. «Можу з впевненістю сказати, що ні голова обласної ради не бив Червонія ногами, ні «Беркут» жодних заходів фізичного впливу до нього не застосовував», — стверджує пан Чубаєвський, якому все добре було видно і ніщо не затуляло очі — адже одна із заповзятливих бабусь спритно збила з його голови міліцейського кашкета. Цікаву і нову сторінку у галузі політичної психіатрії відкриває і спостереження голови Рівенської облдержадміністрації Віктора Матчука за станом потерпілого: «Нормальний цивілізований шлях виходу на люди Червонія не цікавив. А після влаштованої бійки вигляд у місцевого керманича УНП був упевнений та задоволений...». То, значить, все ж таки били ногами пана Василя! А то ж від чого у нього був такий упевнений та задоволений вигляд? От і активісти-однопартійці Червонія на доказ своєї версії демонструють відзняту на відео хвилинну сутичку. Тож вирішувати, що все ж таки трапилось на Козацьких могилах, вочевидь, доведеться суддям. Адже потерпілий подав до Рівенського міського суду позовну заяву про фізичне перешкоджання його виступу головою ОДА Віктором Матчуком і головою облради Олександром Данильчуком з проханням притягнути їх до кримінальної відповідальності. В свою чергу, «добрий, поки не дістануть», як він сам про себе говорить, Олександр Данильчук теж не виключає можливості викликати порушників обласного спокою до суду: — Якщо вони так і далі себе поводитимуть, то будуть відкриватися судові справи і саме там буде вирішуватися їхня доля. За цим політичним цирком одного актора на цвинтарі спостерігають похмурі козацькі хрести. Чи дійдуть руки хоч якогось із політиків до музею під Берестечком? Чи виділять нарешті кошти на збереження безцінних архівів, на проведення розкопок? Не почують відповіді Козацькі Могили…
