Більше двох місяців в Україні діє новий закон про судоустрій та статус суддів, проте парламент досі не проголосував за створення Вищої ради правосуддя — органу, який має призначати суддів.
Олег Полюхович
— Минулого четверга, за тиждень до Дня працівників суду, Вища рада юстиції дозволила піти у відставку трьом суддям вашого суду.
— Наразі у нас 19 суддів, проте ще п'ятеро написали заяви про вихід у відставку і чекають рішення Ради юстиції. А у нас, за штатною чисельністю, повинно працювати 33 судді. Не вистачає суддів і в інших судах області. У багатьох суддів закінчились повноваження, інші — пішли у відставку. Відповідно до нового законодавства президент та парламент усунуті від процедури призначення та обрання суддів на посади. Ці обов'язки поклали на Вищу раду правосуддя, але в Україні поки що навіть закону про її діяльність немає.
— Фактично, процедура призначення суддів заморожена на невизначений термін.
— Окрім того, що немає нових призначень, є велика проблема із суддями, яких призначали на п'ятирічний термін. У 22 таких суддів міських та районних судів на Рівненщині закінчилися терміни повноважень, вони залишаються у штаті судів, але правосуддя чинити не можуть.
А на Радивилівщині з вересня — жодного судді. Кримінальні провадження ще можна передати до інших судів, але не цивільні та адміністративні. А якщо не розглянути протягом трьох місяців адміністративну справу (наприклад, про керування авто у стані алкогольного сп'яніння), то її закривають у зв'язку із закінченням терміну притягнення до відповідальності.
Ми маємо десятки звернень від громадян з Радивилівського району, які просять передати їхні позовні заяви в інші суди, щоб їхні справи розглянули хоча б у розумні терміни, але в Апеляційного суду таких повноважень немає. Єдине, що міг зробити як голова суду — поспілкувався із суддями Демидівського районного суду, яких наразі троє, і суддя Дмитро Мельник дав згоду на відрядження його до Радивилівського району. Бо новий закон передбачає, що суддя за його згодою може бути відряджений до іншого суду того ж рівня на термін до одного року. Звернувся з офіційним листом до Вищої кваліфікаційної комісії, подав потрібні документи, проте поки що отримав відповідь, що питання — на розгляді. Наскільки швидко вирішать — невідомо.
— Очевидно, що нестача суддів призведе не лише до незручностей для мешканців області, а й створюватиме проблеми…
— Судді фізично не зможуть розглядати справи у терміни, визначені законодавством, навіть якщо працюватимуть 24 години на добу. Будуть порушуватися розумні терміни розгляду справ, люди почнуть звертатися до Європейського суду з прав людини і Україна зазнаватиме втрат. Окрім того, через збільшення навантаження на суддів якість розгляду справ може погіршитися.
Також потрібно враховувати, що найближчим часом у нас не буде касаційних судів та Верховного суду України. Поки запрацює новий Верховний суд і напрацюють судову практику, це затягнеться у часі, що також вплине на якість судових рішень, бо хоч у нас і не прецедентне право, судді читають постанови пленуму ВСУ, які є своєрідним роз'ясненням щодо тієї чи іншої категорії справ.
— Ви — противник чи прихильник нового судового законодавства?
— Вважаю, що є і позитивні, й негативні моменти. Прикро, що почали звільнятися досвідчені, самодостатні та грамотні судді. І не тому, що бояться електронного декларування. Наприклад, ми в Апеляційному суді вирішили декларації оприлюднювати на веб-сайті ще до закону про справедливий суд. Але в основному позитивно ставлюся до нового закону. Перш за все тому, що представники виконавчої та законодавчої гілок влади усунуті від добору та призначення суддів на посаду.
— Ні для кого не секрет, що суспільство не має довіри до суддів. Нове законодавство це змінить, на вашу думку?
— Не погоджуюся з вами. Якщо опитувати людей, які брали участь у судових засіданнях, то відсоток довіри буде значно вищим. Суспільству нав'язують думку про недовіру до суддів. Так, недоліки є у роботі всіх суддів, деякі наші рішення касують, але це не серйозні помилки — є різна судова практика, касаційні суди нав'язують різні бачення з розгляду справ одного напряму. Я проти таких суддів, наприклад, як суддя Макарівського суду, який їхав п'яним за кермом і погрожував працівникам поліції, проти суддів, які обирають запобіжні заходи людям з розбитою головою, кров'ю на обличчі, навіть не цікавлячись, звідки травми. Якщо суддя допускає такі серйозні помилки, його потрібно звільняти. Коли запрацює нова система, тяганини зі звільненнями не буде. Тоді й суспільство не буде так ставитися до суддів.
