У Рівному — понад тисяча кілометрів водопровідних та каналізаційних труб. Частина з них — на балансі «Рівнеоблводоканалу», частина — відомчі та приватні, є такі, що залишились без господаря… А є й такі, які реконструюють або ж прокладають за кошти міського бюджету або гроші городян.
Чиновники кажуть: це рішення в інтересах рівнян, щоб було в кого спитати в разі, наприклад, пориву труби, адже комунікації потребують обслуговування. Натомість деякі місцеві активісти застерігають депутатів міськради від такого рішення. А ще для чогось вимагають провести та створити те, що, за словами керівництва «Рівнеоблводоканалу», вже кілька років як зроблено і використовується працівниками підприємства — повну інвентаризацію та створення електронної схеми інженерних мереж міста.
Сергій Пінчук, експерт з питань ЖКГ:
— Я не розумію, навіщо віддавати водоканалу труб на понад 700 тисяч гривень? Потрібно спочатку провести повну інвентаризацію мереж — розібратися, де чиє. Інвентаризація та створення електронної схеми інженерних мереж передбачені Програмою сталого енергетичного розвитку міста на 2016 рік. Депутати прийняли її ще у квітні, але чи зроблено це? Зараз місто виділяє 1,2 млн. грн. на реконструкцію мереж на вулиці Гашека, а чи відомо, кому вони належать? Якщо водоканалу, то навіщо нам виділяти кошти, а якщо місту, то навіщо потім їх передавати?
Сергій Васильчук, заступник міського голови Рівного:
— Питання у тому, чи аварійна бригада водоканалу зможе виїхати і ліквідувати порив, якщо мережі офіційно не будуть передані підприємству, а договору на обслуговування немає? Чи місту треба створювати свою обслуговуючу організацію? Тут головне — не нашкодити інтересам рівнян.
Прокоментувати ситуацію ми попросили Андрія Карауша (на фото), директора «Рівнеоблводоканалу».
— Ви стверджуєте, що рівненське підприємство одне з небагатьох в Україні, яке провело повну інвентаризацію та паспортизацію своїх мереж водопостачання та водовідведення.
— Ще в 2012 році ми почали розробляти Геоінформаційну систему мереж водопостачання та водовідведення (ГІС міста Рівне). Це спеціальна електронна карта, на яку нанесено всі мережі водопостачання та водовідведення, їхній стан, технічні характеристики тощо. Також в неї занесено з фотографіями та детальними описами всі колодязі, яких у нас на балансі 12 тисяч по воді і на півтисячі більше по каналізації. Поки проводили ці роботи, відремонтували несправні, які протікали, та здійснили опис всіх колодязів.
Таким чином, вже на початок минулого року кожен колодязь та кожна ділянка мереж на цій електронній карті мали свою GPS-прив'язку до місцевості та детальний технічний опис. Крім того, напрацьовано та занесено в базу інформацію про виконані роботи по роках, матеріалах, діаметрах труб. Завдяки цьому ми можемо оперативно локалізовувати витоки води при аварійних ситуаціях, бо знаємо, де яку засувку краще перекрити. Крім того, коли звертаються до нас із проханням підключити до мережі водопостачання чи водовідведення, можемо за цією електронною картою проаналізувати, здатна ця ділянка витримати додаткове навантаження чи ні.
— Чи є такі вулиці, мережі на яких досі не перебувають на балансі водоканалу?
-Звичайно, є і будуть. Загальна протяжність водопровідних та каналізаційних мереж, що перебувають на балансі «Рівнеоблводоканалу», становить 1123,4 км — це разом із водогонами до Новомильська та Горбакова і колектором, що веде до очисних «Рівнеазоту». В тарифах закладено кошти на утримання та обслуговування лише цього майна. Ще є відомчі та приватні мережі. Відомчі — це мережі, які належать різним підприємствам, установам. Ці мережі утримуються за рахунок їхніх власників. Так само, як і приватні мережі — це переважно водопроводи та каналізація до приватних будинків або спільні вуличні мережі, які люди гуртом прокладали до своїх домівок. Ділянки мереж від основної труби до їхніх будинків — це приватна власність, що чітко прописано у відповідних угодах та актах розмежування балансової належності мереж. Тож витрат, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням цих мереж, зазнають їхні власники.
Але найбільш проблемними є так звані безгосподарні мережі. Таких багато, наприклад, на вулиці Млинівській — колишня промислова зона, на територіях інших колишніх промислових підприємств. Підприємства збанкрутували, а мережі нікому на баланс так і не передали. Встановлювати їхніх власників чи передавати нам на баланс — компетенція місцевих органів влади. Ця процедура складна і тривала в часі.
— Що робити рівнянам у разі пориву, якщо їхні мережі не перебувають на балансі «Рівнеоблводоканалу», і чи має підприємство право направляти туди аварійну бригаду?
— Зазвичай аварійні пориви доводиться ліквідовувати нам, оскільки втрати від тривалого витоку води підприємству обійдуться значно дорожче. Одразу виконуємо такі роботи за власний кошт, бо кошти на подібні ситуації нічим не передбачені. Далі власники мереж за гарантійними листами з нами розраховуються. А вже якісь глобальні роботи із заміни мереж, звичайно, вони проводять за власний кошт. І самі вирішують, хто їх буде виконувати.
