Найвигіднішою стратегією виживання в соціумі є копіювання поведінки навколишніх з оглядкою на мінливі зовнішні умови, з’ясували британські вчені. У своїй роботі вчені під керівництвом еволюційного біолога Кевіна Лаланда, який працює в університеті міста Сент-Ендрюс у Великобританії, розробили шляхом комп’ютерного моделювання умови, які імітують потрапляння групи незнайомих людей, які не мають родинних зв’язків, на незаселений острів, де їм необхідно вижити, навчившись використовувати його природні ресурси.
Найвигіднішою стратегією виживання в соціумі є копіювання поведінки навколишніх з оглядкою на мінливі зовнішні умови, з’ясували британські вчені. У своїй роботі вчені під керівництвом еволюційного біолога Кевіна Лаланда, який працює в університеті міста Сент-Ендрюс у Великобританії, розробили шляхом комп’ютерного моделювання умови, які імітують потрапляння групи незнайомих людей, які не мають родинних зв’язків, на незаселений острів, де їм необхідно вижити, навчившись використовувати його природні ресурси. Про свої висновки, що допоможуть у майбутньому краще зрозуміти і пояснити закономірності еволюції людської цивілізації, дослідники повідомляють у черговому випуску журналу «Science». Учасникам експерименту, відповідно до програми, необхідно було виконати три дії: по-перше, поспостерігати за тим, як навколишні добувають ресурси; по-друге, розробити власний, потенційно ефективніший, метод видобутку ресурсів; по-третє, зайнятися видобутком ресурсів — це єдина дія з цих трьох, яка приносила учасникам вигоду. При цьому, відповідно до програми, зовнішні умови в цьому середовищі постійно змінюються, а деякі типи дій згодом стають не такими ефективними, як колись, або навпаки. Розробники цього середовища запропонували приз 10 тисяч доларів США тому, хто зможе розробити алгоритм, який забезпечує найвигідніше існування в цьому середовищі. На пропозицію позмагатися за винагороду відгукнулося понад 100 команд, на підставі кожного з алгоритмів яких у середовищі генерувалося 100 віртуальних індивідуумів, які змагаються один з одним за ресурси. У міру того, як ті чи інші віртуальні індивідууми набирали бали, вони «розмножувалися», тоді як менш успішні «гинули» і поступалися місцем у середовищі іншим. У результаті кількох місяців попарних і групових змагань, що пройшли протягом 65 тисяч годин розподілених обрахунків на комп’ютерах, вчені змогли вручити нагороду команді з двох канадських розробників, для яких вивчення соціальної поведінки не є професійним завданням. Тімоті Ліллікреп, студент, який спеціалізується в галузі обчислювальних нейронних мереж, і математик Деніел Коунден виграли свої нагороди, зробивши ставку на максимально ефективне копіювання поведінки людей й активне використання отриманих знань, повністю відмовившись від розробки нових методів поведінки в середовищі у своєму алгоритмі.
Єдиний вигідний варіант — повторювати за навколишніми ”Мало хто з наших суперників звернув увагу на те, що інновації в поведінці ніколи не принесли б вигоди в умовах цього змагання, і що копіювання поведінки навколишніх — єдино вигідна можливість», — сказав Коунден в інтерв’ю «Nature News». »Це своєрідне паразитування на свіжих ідеях, що генеруються іншими алгоритмами поведінки в середовищі», — сказав Лаланд. Серед інших алгоритмів, що посіли перших десять місць в підсумковому рейтингу, опинилися ті, які приділяли не більше 10% свого часу навчанню, а решту витрачали на одержання прямої вигоди від своїх дій. При цьому алгоритми переможців продемонстрували, як важливо звертати увагу на нові розроблені іншими алгоритми поведінки, тому що старі, у мінливих умовах гри, могли виявитися малоефективними. ”Ці результати наочно показують, якщо ви будете занадто багато навчатися, життя просто обійде вас стороною», — сказав Люк Ренделл, співавтор публікації. Автори дослідження визнають, що їхня модель середовища не відображає всіх сторін реального людського життя, а тому готують нові турніри алгоритмів поведінки в середовищах зі складнішими параметрами. В одному з них віртуальні індивідууми будуть обмежені в доступності інформації і зможуть копіювати поведінку тільки обмеженої кількості суперників, а в іншій будуть здатні звертати увагу на вік і успішність того чи іншого індивідуума.
