Після останньої сесії в Рівненській обласній раді — як після ядерного вибуху. Розвалені фракції «Батьківщини», «Європейської солідарності» та «Конкретних справ». Фактично знищено фракції УКРОПу та Радикальної партії Ляшка. І все це наслідок спроб зняти Олександра Данильчука з посади голови обласної ради.
Думаю, якби депутати знали наслідки сесії, яка розпочалась у п’яницю 13 березня, то змінили б свої дії. Як я й писав у минулих статтях, програли всі. Депутати не зняли Данильчука, не отримали бажаного ресурсу на свої виборчі округи. А дехто з них і втратив перспективу балотуватись від своїх політичних партій. В той же час Олександр Данильчук, хоч і втримався в кріслі, остаточно втратив підтримку більшості депутатів, які ще в грудні були готові його підтримувати та разом йти на наступні місцеві вибори.
У п’ятницю все йшло за сценарієм, придуманим у головних кабінетах третього і шостого поверхів. Початок сесії затримався більш як на годину. Причиною стали екс-депутати від Радикальної партії Ляшка Володимир Ковальчук та Андрій Сайчук. У 2018 році їх позбавили депутатських мандатів, але нещодавно вони оскаржили це рішення у суді. Щоправда, поки територіальна виборча комісія не поновила їх у статусі депутата. Відтак вони не мали права брати участь у сесії обласної ради. Було очевидно: депутатів беруть на витривалість у душній переповненій залі облради. Після штовханини та сварок Ковальчук і Сайчук все ж покинули залу засідань та сесія розпочалась.
Затверджуючи порядок денний сесії, депутати повернули на розгляд питання про звільнення «свободівця» Олексія Бучинського з посади голови облради. Таку пропозицію вніс сам Бучинський, і депутати її підтримали. Стало зрозуміло, що голосів за відставку Данильчука немає і «Свобода» готується іти в опозицію. Підтвердило такі здогадки голосування за зняття з порядку денного питання про недовіру голові облради. Пропозиція набрала необхідну кількість голосів, Олександр Данильчук зітхнув з полегшенням. Та градус напруги не падав.
Справжній вибух стався на питанні про розподіл коштів бюджету розвитку. Як стверджували поінформовані джерела, саме за рахунок цих грошей Данильчук забезпечив собі голоси цього дня. Тим, з ким вдалось домовитись, ніби пропонували по мільйону на потреби виборчого округу. Депутати від «Свободи» вимагали перелік об’єктів, на які планується витратити кошти. У порядку денному стояло «пакетне» голосування. Зрештою депутати домовились перенести друге пленарне засідання на середу, 18 березня. Щоб побачити перелік об’єктів, а вже тоді проголосувати виділення на них коштів.
Друге пленарне засідання відбулось у вівторок. Його змістили через карантин та заходи для запобігання поширенню коронавірусу. З тих же причин засідання проводили без журналістів, а лише з прямою трансляцією в Інтернеті. Та напруга і протистояння відчувались навіть на відстані. Коронавірус вплинув не лише на присутність ЗМІ в сесійній залі, а й на весь перебіг подій.
Саме вірусною небезпекою аргументували доцільність зняття з порядку денного голосування щодо звільнення Олексія Бучинського. Відтак фракція «Свободи» й далі матиме посаду заступника голови обласної ради. А депутати, які підтримали Данильчука, так і не отримали обіцяні мільйони на свої виборчі округи. Левову частину коштів було вирішено відкласти на потреби боротьби з коронавірусом. Ті ж, що залишились, фактично буде розподіляти обласна державна адміністрація. Хоча саме з цієї причини й розпочався бунт проти Данильчука.
Після завершення сесії депутати розійшлись «боротись з коронавірусом» народними методами. «Батьківщина» і «ЄС» розділились на дві компанії й навряд чи вже зберуться в одну. Принаймні до наступних виборів. Радикали, виключивши зі своїх лав Олександра Ширяєва, пішли думати, що робити, якщо до фракції все ж повернуть Ковальчука і Сайчука. А депутати від «Конкретних справ» та УКРОПу розбрелись хто куди. Перші де-факто перестали бути єдиною фракцією, а другі перестали бути фракцією де-юре. І тільки депутати від «Свободи» мали привід цього дня святкувати. Вони зберегли посаду для свого побратима, зруйнували плани Данильчука на формування власної сильної групи впливу. Та й розкол в «ЄС» і «Батьківщині» вигідний «свободівцям» перед майбутніми місцевими виборами.
Олексій Кривошеєв.
