Упродовж п’яти років у Рівному не було головного архітектора. Ніхто не хотів йти на цю посаду. Не погоджувався й Дмитро Котляров — архітектор, чиє ім’я як фахівця в Рівному стало відоме ще при попередньому міському голові. Влада змінилась, але рейтинг пана Котлярова не похитнувся — він так само був затребуваним архітектором, до того ж став депутатом міської ради, і, вочевидь, такий статус його цілком влаштовував. Але місту вкрай потрібен був головний архітектор.
— Ви проігнорували конкурс на посаду головного архітектора. Але врешті-решт таки погодились стати головним архітектором Рівного. Як міському голові Олександру Третяку вдалося вас вмовити?
— Коли у цьому році оголосили конкурс на цю посаду, то я сподівався, що хтось інший зважиться подати свої документи. Взагалі мені подобалося працювати вільним архітектором та поєднувати це з депутатськими обов’язками. Оскільки я митець, то дуже не хотів йти на цю посаду. Інформація про те, чи вмовляв мене міський голова, хай залишиться за кадром. Однак я, як і мої колеги-депутати, розумів, що потрібно наводити лад в архітектурі. А стати головним архітектором погодився, бо знаю, що потрібно змінювати.
— Чи складатимете депутатський мандат?
— Ні, адже закон дозволяє бути водночас і депутатом, і чиновником. Депутатство допоможе мені краще виконувати свої обов’язки. Адже я є членом постійно діючої депутатської комісії з питань будівництва, архітектури та землевпорядкування. Коли на сесію хочуть винести якесь земельне питання, де може бути проблемне будівництво чи ще щось, то я одразу рекомендую його відхилити. Раніше такого впливу в депутатському корпусі управління архітектури не мало.
.jpg)
— Що буде із заступником головного архітектора Віктором Вівсянником, який приймав скандальні рішення?
— Наразі я займаюся кадровою політикою. Адже ще на початку року в управлінні містобудування та архітектури була дуже погана ситуація. Там не вистачало близько третини працівників. Навіть зараз ще є багато вакантних посад. І це має об’єктивне пояснення — рівень відповідальності набагато вищий, ніж заробітна платня. Тому наше завдання не замінити когось на когось, а набрати працівників у штат. Щодо Вівсянника, то результати роботи кожного працівника будемо оцінювати згодом.
— Коли розроблявся ДПТ на правий берег Басового Кута, то говорилося про необхідність реконструкції дороги на вулиці Чорновола, яка уже постійно в заторах. Коли ж почнеться реконструкція?
— Там потрібно змінювати кілометр вулиці, а це дуже багато. Щоб виконати такі роботи, потрібна грандіозна сума коштів, яку за один раз з бюджету Рівного виділити проблематично. Якщо цього року буде фінансування, то замовимо проєктно-кошторисну документацію. Плануємо розділяти реконструкцію на черги. Так зможемо потрохи змінити певні частини вулиці Чорновола. Загалом уже зроблена базова річ, без якої ця реконструкція була б неможлива — виїзд на вулицю Студентську. Він слугуватиме об’їздом певних ділянок дороги під час ремонту. На мою думку, розпочати реконструкцію вулиці Чорновола потрібно з тієї частини, яка найближча до правого берега Басового Кута. Адже там надзвичайно велика кількість пішоходів, а тротуару з освітленням немає. І в цьому велика небезпека.
— В останні роки почали наводити порядок з хаотично розміщеною вуличною рекламою у Рівному. Чи будете продовжувати?
— Ключова суть реформи була у тому, щоб розділити рекламу та вивіски. Адже реклама підпадає під закон, відповідно до якого за її розміщення повинні платити у бюджет кошти. А вивіска — це елемент, який позначає місце, де перебувають суб’єкти господарської діяльності. Ми уже розділили місця, де знаходиться реклама, а де вивіски. Були розроблені правила, як має виглядати вивіска. Зараз йде процес унормування усіх вивісок до цих правил. Проблема лише в тому, що у Рівному відсутній орган, який відповідає за демонтаж неправильних вивісок. Зараз ми шукаємо, хто цим буде займатися. Паралельно із цим проводимо моніторинг усіх без винятку рекламних конструкцій. Після його завершення буде розроблена загальна концепція розміщення реклами в місті. Тобто її може бути обмаль, завдяки тому, що розміщення конструкцій буде дороге або навпаки. Коли будуть визначені конкретні місця для облаштування реклами, тоді будемо скасовувати мораторій.
— Кілька років тому громадськість переконували, що історико-архітектурний опорний план захистить старі будинки Рівного. На його розробку були виділені кошти…
— Рівне уже відсудило гроші у тих людей, які розробляли історико-архітектурний опорний план. Договір з ними уже розірваний. Ми консультувалися у Києві. Там нам пояснили, що розробляти історико-архітектурний опорний план потрібно після втілення двох речей. Перша — потрібно зробити нове топографічне знімання Рівного. Адже на базі нього буде виготовлятися документ. Друге — кожен історично, архітектурно та культурно цінний об’єкт має бути паспортизований. У паспорті буде визначено в чому цінність цього об’єкта, що конкретно треба зберегти. А уже сам план об’єднує усі ці дані та накладає планувальні обмеження на усю забудову, яка знаходиться біля наших цінних об’єктів. За цією стратегією ми й будемо рухатися.
— Житлові будинки Рівного, в тому числі й новобудови, рябіють балконами, які люди самі ж облаштовують. Фасади таких будинків не прикрашають місто. Як цьому протидіяти?
— Майже ніяк. Адже постійно відбувається лібералізація будівельного законодавства. Однак усіх людей, які вболівають за архітектуру міста, це турбує. Бо рівняни через бажання додати собі кілька зайвих квадратних метрів нищать архітектурний образ Рівного. На мою думку, проблема тут не у регулюванні, а в культурі. Як тільки люди зрозуміють, що фасад будинку — це спільна цінність громади, то це припиниться. Є випадки, коли інвестори або забудовники вкладають гроші в якісний фасад. Ще є тенденція, коли забудовник сам створює ОСББ в новому будинку, і в його правилах прописує заборону облаштування балкону.
— Міський голова Олександр Третяк уже заявив, що в наступному році влада займеться Чайкіною алеєю. Якою ви бачите цю пішохідну зону, яку в народі ще називають «Бродвеєм»?
— Ідеально буде оголосити всеукраїнський конкурс, на який архітектори надішлють свої ідеї. Лише під час такого конкурсу можна чітко сформувати завдання, що місто хоче бачити на цій території. Йдеться не про кількість лавочок, а про функції, які можуть бути на «Бродвеї». Бо зараз бачення розвитку цієї зони кардинально різне. Одні люди називають її пішохідною вулицею, інші хочуть, щоб там були постійні ярмарки, а треті бажають, щоб це було місце для прогулянок з дітьми. Є й ідея зробити там меморіальний комплекс. Саме тому конкурс допоможе усім порозумітися та конкретно сформувати завдання. До комплексного бачення розвитку цієї зони я включав би й сквер на вулиці Директорії. Це два взаємозв’язаних простори. Об’єднатися їм зараз заважає лише підземний перехід. Але потрібно розуміти, що просте перекладання бруківки на майдані Незалежності обійшлося Рівному в 7 мільйонів гривень. Якщо рахувати перебудову «Бродвею», то це приблизно обійдеться у 100 мільйонів гривень.
— Попередня влада хотіла внормувати хаотичне розміщення мобільних кав’ярень по Рівному. Однак не встигла. Чи займатиметеся ви цим?
— Депутати уже допрацювали проєкт рішення регуляторного акту, який унормував би роботу мобільних кав’ярень. Зараз документ на громадському обговоренні. Приблизно весь цей процес погоджень завершиться через три місяці. Процедура передбачатиме, що підприємець сам визначатиме місце на вулицях Рівного, де має працювати його мобільна кав’ярня. Якщо воно буде підходящим, кавярня нікому не заважатиме, то право оренди цього місця буде розіграно на електронних торгах. Переможець аукціону за місце сплачуватиме оренду в міській бюджет.
— Зараз на слуху дві земельні ділянки на вулиці 16 Липня, які бажають отримати забудовники: на розі під старим будинком «Русани», та — під парковкою. Якою може бути їхня доля?
— Справа по «Русані» складна. Адже вона перебуває у судах, і перший суд Рівне уже програло. Всі очікують на рішення апеляційного. Однак громада має уже працювати над тим, що робити з будинком, якщо суд ухвалить позитивне рішення та розірве договір з товариством, що орендує будинок. Треба вирішити, скільки Рівне готове витратити коштів на облаштування будівлі та утримання.
Щодо парковки по вулиці 16 Липня, то уже давно говорять, що землю там от-от віддадуть забудовнику. Але досі ніхто її нікуди з власності міста не віддав. Хтось десь малював якісь ескізи її забудови.
Дмитро Котляров, ще як кандидат на посаду, подав декларацію про доходи за 2020 рік. У декларації вказав, що має у спільній сумісній власності з дружиною квартиру та гараж. З 2017 року користується автомобілем Ford Fiesta 2006 року випуску. Володіє 100% від загального капіталу ТОВ «Майстерня МОСТ», і в цьому товаристві, яке було досі основним місцем його роботи, заробив 78,4 тис. грн. В управлінні містобудування та архітектури отримав 14 тисяч гонорарів та інших виплат. Також задекларував 41 989 грн, які отримала дружина як допомогу при народженні дитини. Дмитро Котляров вказав також, що має готівкою 305 тисяч гривень та 26 тисяч доларів, 8 746 гривень має на банківських рахунках.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
