На Рівненщині дуже багато риби не пережило зиму, вона задихнулась під товстим шаром криги. Ще досі риба тоннами спливає на плеса водойм і товстим шаром вкриває прибережні мілководдя. Як з’ясувалося, йдеться не тільки про шкоду довкіллю. Окремі рівняни, засліплені прагненням наживи, не гребують продавати дохлу рибу на ринках області.
Примітно, що в основному загинули великі рибини цінних промислових видів, так званих представників Далекого Сходу, і передовсім — на орендованих ставках. Так, в селі Верхів Острозького району у ставку площею близько 60 га, за попередніми підрахунками, задихнулося майже 15 тонн товстолоба. — Ми понад триста ополонок випиляли і повставляли в них снопи, насоси включали для циркуляції води і нагнітання повітря, але не допомогло. Дуже вже зима затяжна і сувора видалась, крига була товщиною більше 40 сантиметрів, тому частина риби й загинула, — розповідає Олександр, один із власників. — Якщо оцінити рибу навіть за гуртовими цінами, то збитки становлять щонайменше 100 тисяч гривень. Звісно, якщо б її виловити і продати живою. Натомість тепер вириваємо екскаватором глибокі ями і всю загиблу рибу закопуємо. У розташованому за кілька кілометрів селі Гільча Перша Здолбунівського району в ставку площею 30 гектарів теж задихнулась риба товстолоб, а ще білий амур і кілька сомів. — Сотні лунок бензопилою вирізали, але ж і крига була товщиною 40-60 сантиметрів. І мороз такий, що поки з десяток лунок випиляєш, перші вже льодом затягує. Труби прокладали, щоб вода проточна була. Та все ж загинуло близько двох з половиною тонн, а ще 10-15 тонн залишилось, — ділиться власник Володимир. — Щойно скресла крига, ми всю загиблу рибу почали збирати, вивозимо її на скотомогильник і там закопуємо. На противагу власникам ставків місцеві мешканці вважають, що загибелі риби можна було б запобігти, якби взимку туди вільно пускали всіх бажаючих рибалок, або б брали з них тільки символічну плату. Тоді, мовляв, лунок на ставках було б достатньо, цінна риба залишилась б живою, а рибалки б втішалися хіба що окунцями та плотвою, які ловляться взимку. Отож самі власники й винні, що мають тепер збитки, — роблять висновок окремі селяни. Такої ж думки й в управлінні Держрибоохорони в Рівненській області. — Ми контролюємо тільки загальнодоступні природні водойми, а що стосується загибелі риби на орендованих ставках, то державі до того діла немає, — повідомив іхтіолог установи Валентин Мосніцький. — Самі ж рибу запускали та розводили, самі не догледіли, і самі тепер мають чималі збитки. Тобто це винятково їхня проблема. Єдине, щоб загибла риба не потрапила в річки, але цим вже має перейматись Держводгосп та екоінспекція. Як з’ясувалось, далеко не всі власники орендованих ставків оперативно закопують загиблу рибу та не дають змоги її зібрати стороннім. Так, наприкінці минулого тижня поблизу центрального продуктового ринку у Рівному із старенького автомобіля «ІЖ 412» торгувала мертвою рибою 21-річна рівнянка Катерина. Жінка намагалась запевнити, що риба з Маріуполя, але жодних документів на доказ тому представити не змогла. — Риба навіть на вигляд була несвіжою, і до того ж, смерділа, - повідомив Олександр Троцюк, начальник відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів УМВС України в Рівненській області. - Це був охолоджений пеленгас та мертва риба товстолоба загальною вагою 100 кілограмів. Рибу вилучили, триває перевірка. — Та риба була небезпечною для вживання. І сьогодні проводять спільні рейди працівники ветеринарної медицини, ветиринарної міліції, інших контролюючих інстанцій. Вони перевіряють торгові точки, ринки, місця несанкціонованої торгівлі щодо виявлення риби, яка загинула в результаті задухи, — доповнила головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськістю обласного УМВС Інна Березовська. Про те, що тим часом відбувається на ринку, до редакції поскаржилась 78-річна рівнянка Тамара Лаєвська: — Я ось уже тиждень не можу купити свіжої риби. У контейнерах з водою вся вона плаває животом доверху, тобто мертва. Я прошу у продавців виловити живу, а вони відповідають: «Вона вся така». Приходила в різні дні, в різний час, але нічого не змінюється, що означає, що свіжу просто не привозять. Я вже зверталася і у міськвиконком, і в санепідемстанцію, і у ветеринарну службу, і в лабораторію, і до директора ринку — ніякого результату. Всюди мене знову відправляли в іншу державну установу, де я вже була. Я доглядаю свою маленьку внучку, яка нещодавно перенесла операцію. М’яса їй їсти не можна. Я хотіла до Пасхи рибу приготувати, проте, боюся, що не вийде, бо ніде не можу її купити.
