Голова Рівненської райдержадміністрації Василь Карпенчук та працівник облспоживспілки Микола Колодич уже 11 років є співвласниками розташованого на вулиці Чорновола у Рівному магазину "Продтовари". Вони також захотіли взяти в оренду на 49 років ще майже вісім соток землі за цією адресою, і міськрада дозвіл на це дала.
Як стало відомо із документів сесії міськради Рівного, одинадцять років тому Карпенчук та Колодич придбали у Рівненського споживчого товариства за 1600 гривень частину магазину на вулиці Чорновола (площа — 98,5 кв. м). Через два роки ще понад 140 квадратних метрів цього магазину їм подарував громадянин Микола Волошин. А у 2006 році право власності на магазин чомусь визнавали через третейський суд, куди з позовом до Рівненського споживчого товариства звернулися Карпенчук та Колодич. Рішення було прийняте на їхню користь. Коментує Василь Карпенчук: — Ми з Миколою Колодичем, який працює в Рівненській облспоживспілці, давні друзі. І разом з аукціону купили магазин у селі Новий Двір, будівля якого валилася. Це колишній склотарний пункт, павільйон, стіни якого були зроблені з ДСП і кріпилися на металевий каркас. До цього він десять років стояв зачинений. Тому, мабуть, його й продали так дешево. На момент набуття права власності на магазин я був головою Рівненського споживчого товариства. Тоді більше половини майна розпродувалося, бо це був період інфляції, не вистачало товарів, і утримувати магазини не було як. Залишали лише ті, які були рентабельні. Рішення про продаж цього магазину приймала облспоживспілка, погоджувала його з Києвом. Я був пайовиком споживчого товариства і мав право на придбання його майна. Зараз я перебуваю на державній службі, але не здійснюю оперативне управління магазином, тому не порушую закон. Магазин навіть вказаний у моїй декларації про доходи. Нині він зданий в оренду. Востаннє я був у магазині десь півтора року тому, коли він загорівся. Він для мене — лише тягар, і якби його продаж відбувався зараз, я б у це не встрявав. Адже виторгу в нього — хіба якщо якийсь водій по дорозі зупиниться і зайде, а місцеві мешканці не дуже заходять. Щоб власність давала прибуток, потрібно нею займатися: відремонтувати, змінити асортимент тощо. Я не збираюся поки що нічого з магазином робити, бо перебуваю на державній службі і маю інший клопіт.
