Шістнадцять років мешкає Галина Радько в будинку на вул. Замковій, 10-В, впродовж цього часу її квартиру 23 рази затоплювали квартиранти, що мешкають поверхом вище.
Проблеми, як розповідає пані Радько, почалися з того часу, як будинок у 1988 році здали в експлуатацію і люди заселилися у нові квартири. Вона отримала однокімнатну квартиру на четвертому поверсі. Її ж сусід і колишній начальник одного з відділів тракторного заводу отримав таке саме, як і в пенсіонерки, житло, але ніколи в ньому не жив. Помешкання постійно здавалося в оренду різним квартировинаймачам, а сам господар проживав у власному будинку в Золотієві. За словами Галини Радько, протягом цього часу в тій квартирі змінилося чотири сім’ї, але жодна з них не відрізнялася порядністю і поважним ставленням до своїх сусідів. Вона неодноразово зверталася за допомогою до різних державних інстанцій, та місцеві чиновники, тільки розводячи руками, пояснювали, що це її особисті проблеми, а тому радили вирішувати їх безпосередньо із власником тієї квартири. Сам же хазяїн нічого про це слухати не хоче і каже, що всі ці проблеми — плід хворої уяви пенсіонерки. Тим часом, сусіди Галини Радько стверджують, що їм неодноразово доводилося ставати на захист інтересів самотньої жінки, для якої радість від отримання нової квартири шістнадцять років тому перетворилася на справжнє пекло.
