Керівником, який розподіляє бюджетні кошти, бути вигідно завжди. Яка б криза не вирувала довкіл, потрібну кількість грошей для своїх потреб керівництво завжди знайде. Нічого не змінилося зі старих часів. Те, що звалося раніше обкомом, тепер зветься держадміністрацією. Керівників і обкому, і держадміністрацій ми не обирали і не обираємо, зате вони, як і раніше, вільно розпоряджаються бюджетними, тобто нашими, коштами.
Відомо, що керівні й не тільки керівні працівники держадміністрацій продовжують одержувати безплатне житло. В умовах, коли ніякого будівництва житла за державний кошт не ведеться, помешкання для потрібних адміністрації людей просто купуються на первинному або вторинному ринку житла за бюджетні гроші, а потім спокійно приватизуються. Було наше, тобто бюджетне, стало приватне, яке можна вигідно продати. Депутати обласної ради спробували було розібратися із схемою купівлі житла для працівників держадміністрацій. І нічого не домоглися. Схеми, за якими бюджет, в якому постійно не вистачає коштів на медицину, освіту та соціальне забезпечення, знаходить сотні тисяч гривень для придбання квартир окремим працівникам, депутатам ніхто розкривати не збирається. Мова не йде про порушення. Мова про умови для зловживань. Назвати іншими словами передачу чималих бюджетних коштів у приватну власність держслужбовцям неможливо. Хоча керівники, які це роблять, намагаються надати своїм діям логічне пояснення. Мовляв, як може новоприбулий керівник обласної міліції чи обласного управління освіти, чи заступник голови облдержадміністрації жити у гуртожитку? Це ж несерйозно! Справді, несерйозно. В усьому світі ця проблема давно вирішена. Президент США на період своєї роботи президентом переселяється до всім відомого Білого дому у Вашингтоні. Коли повноваження закінчуються, старий президент звільняє житлову площу для нового. Так само і у прем’єра Великобританії, який традиційно мешкає у будинку на Даунінг-стріт, 10, що у Лондоні, не виникає спокуси приватизувати це житло. Звісно, що нікому не спадає на думку приватизувати, наприклад, Білий дім у Вашингтоні. Поки наших там немає. Чому в нас, у Рівному, не можна збудувати один раз за бюджетні гроші будинок, де були б комфортабельні службові квартири для обласних начальників? Виділити на це один раз (!) кошти і зняти це питання назавжди. Щоб усі знали, що у цьому домі живе і завжди буде жити керівник, наприклад, податкової адміністрації. А соціальний захист? — запитають жалібним голосом? Куди йти жити тому начальнику, коли його знімуть з роботи? Туди само, куди йдуть жити тисячі його підлеглих. Якщо звичайний громадянин нині має вирішувати своє житлове питання за власні кошти, то чому цього не можуть робити начальники? Нехай беруть кредити на загальних підставах і будують собі хоч квартири, хоч будинки, хоч палаци. Щоб було куди йти із службової квартири, коли звільнять. Запропонований вище спосіб забезпечення житлом нашого начальства дуже простий і не допускає різних «схем». Про ці схеми наші читачі могли прочитати у дослідженні журналістів з Івано-Франківська та Луцька щодо колишніх начальників нашої обласної міліції, вміщених нашою газетою раніше. Від детального переліку оборудок із надання житла «бездомним» чиновникам нічого не зміниться. Тому і ми не будемо поки що докладно перераховувати, хто із керівних працівників обласного рівня і за якою схемою став власником придбаного за наші з вами гроші житла. Зазначимо лише, що за приблизними підрахунками за неповних два роки на придбання квартир для держслужбовців різного рангу було витрачено близько двох мільйонів гривень бюджетних коштів. За неофіційними даними, облдержадміністрація разом з обласним управлінням СБУ придбала вісім квартир або будинків, обласна рада вирішила житлову проблему для чотирьох своїх посадовців. Вартість однієї квартири, яку, наприклад, придбали в Рівному на вулиці Князя Володимира, 44 для одного із начальників — 80 тисяч гривень. Це вдвічі більше, ніж виділено допомоги малозабезпеченим студентам усієї області на цілий рік. Сподіваємось, що порушена нами проблема не залишить байдужими ані наших читачів, ані обласне начальство. Щоб не відкладати процес на потім, пропонуємо коментарі, які погодилися дати нашим кореспондентам учасники останньої сесії обласної ради. Віктор Матчук, депутат обласної ради: — Один раз на рік ми беремо активну участь у бюджетному процесі, але тільки в обласній адміністрації знають, куди потім йдуть кошти з бюджету. Знаємо, що будівництво ведеться, гроші на закупівлю квартир виділяють, але чи справді ці гроші йдуть на житло для чиновників — не знаю. Подається звіт про використання коштів у галузевому розрізі — стільки-то на освіту, стільки-то на правоохоронну діяльність. І все. Якщо й купують квартири, то, по-перше, без належного тендера, всі в одній агенції нерухомості, а по-друге, такі витрати зашифровані в одному рядку. Олександр Юркевич, депутат обласної ради: — Це хвороба в нашому законодавстві. Місцеве самоврядування, наприклад, не має чітко визначених повноважень щодо контролю над відомчим житлом, за рахунок якого багато держслужбовців, особливо з числа «силовиків», отримують квартири. Тому слід покладатися тільки на совість виконавців. Також поки обласна рада не визначала, але, напевне, може ставити за умову, щоб куплену за бюджетні гроші квартиру використовували як службову і не приватизували в подальшому. Роман Василишин, голова обласної ради: — Службових квартир не існує, всі вони приватизовуються. Затверджується виділення коштів на придбання житла рішенням голови облдержадміністрації обов’язково після розгляду бюджетною комісією облради. Необхідно також, щоб було подання профспілки, належні підстави, наприклад, щоб у черзі першим претендент стояв. Навіть нардепи згідно з черговістю житло отримують. Для Юрія Кічатого (заступник голови облдержадміністрації) купували будинок після його переїзду в Рівне, для Олександра Юркевича думаємо виділити певну суму грошей. Він же зараз щодня їздить додому в Сарни — це ж не діло. Наголошую — певна сума грошей, частина повної вартості житла. Тому доводиться старі квартири продавати, щоб купити нову. І ці розмови про силовиків, які через свої відомства на кожному новому місці роботи отримують нові квартири — безпідставні. Як це було з нашими обласними начальниками міліції — вони тут квартиру здають, а там, на новому місці роботи, отримують.
