Майже 10 тисяч глядачів зібрав на трибунах рівненського мототреку фінал особистого чемпіонату Європи зі спідвею. Такої аудиторії на мотогонках у Рівному не було вже давно. Втім, це і не дивно, адже міжнародні змагання рівня дорослого фіналу не те що наше місто, взагалі Україна приймала вперше.
Нетривіальність події чудово зрозуміли і можновладці — голова ОДА Василь Берташ взяв перегони під власний патронат (хоча на гонку і не прийшов), міський голова Рівного Володимир Хомко віднайшов у міській скарбниці для їхнього проведення 180 тисяч гривень (і на гонку прийшов). Міліціонери у білих сорочках на дальніх підступах до мототреку та сині туалети під його стінами, а ще ціна квитка у 60 гривень лише додавали події значущості. Напередодні гонки стало відомо, що через травму до Рівного не приїде діючий чемпіон Європи Себастьян Уламек. І якщо глядачів це дещо засмутило, то кого точно порадувало, так це шведа Ріккі Клінга, який приїхав як запасний. Таким чином, географія учасників зросла до дев’яти країн. Склад гонщиків підібрався доволі строкатий, хоча загалом усе пройшло без сюрпризів. Боротьба за медалі розгорнулася між тими, від кого це й очікували — росіянином Григорієм Лагутою, чехом Алешем Дримлем, поляками Томашем Гапінським та Робертом Місков’яком. Свої п’ять копійок намагався вставити і наймолодший учасник фіналу 17-річний червоноградець Олександр Локтаєв. А от його більш досвідчений земляк Андрій Карпов почав набирати пункти, коли вже було пізно. Хто знає, як би виглядав підсумковий п’єдестал, якби у 15-му заїзді Місков’як не зачепив свого співвітчизника Міхала Мітка. А так поляка, який перед цим випередив головного фаворита змагань Григорія Лагуту, зняли з заїзду. Врешті-решт, втративши по одному очку, «золото» у додатковому заїзді між собою розіграли Лагута та Гапінський. Росіянин впевнено довів свою перевагу. Бронзову медаль, на очко випередивши Локтаєва, здобув ще один досвідчений боєць Алеш Дримль. Григорій Лагута, чемпіон Європи: — Загалом мені не дуже щастить в особистих гонках, але сьогодні усе було чудово. Дякую механікам, які добре підготували техніку. Дякую усім, хто за мене вболівав. — Вболівало за вас чимало рівнян, чим це можете пояснити? — Я не раз приїздив до Рівного раніше, навіть колись у парних змаганнях виступав за вашу команду. До того ж у мене українське коріння. Мої як діди, так і бабусі — українці, тому з Україною мене багато пов’язує. Томаш Гапінський, срібний призер: — Сьогодні мені забракло насамперед щастя. Хоча, знаю, Григорій готувався дуже серйозно. Я старався, як міг, але він був все ж кращим. Олександр Локтаєв, український гонщик: — Результатом не надто задоволений, оскільки забракло 1-2 очки, щоб вийти на п’єдестал, хоча я показав усе, на що був здатен. Трохи не вистачило відпочинку після змагань у Данії, адже спочатку був переліт, потім переїзд, а усе це забирає сили. Франк Циглер, представник UEM: — Від імені Європейського мотосоюзу хочу привітати Україну з успішно проведеними змаганнями. Організація була на дуже високому рівні. Велика подяка міській та обласній владі за допомогу. Вдале проведення фіналу — це значний крок у розвитку спідвею в Україні та Рівному, це перехід на новий рівень. Отож підіб’ємо деякі підсумки. Позитив — хороша погода, а відтак багато глядачів на трибунах. Доволі чітке проведення як самої гонки, так і різних навколозмагальних моментів — відкриття, нагородження, прес-конференція. Дещо підкачала інтрига, частина спортсменів була порівняно слабкою, а відтак результати заїздів можна було легко передбачити. Туалетне питання вдалося вирішити частково — десятка кабінок для десяти тисяч глядачів було замало, а тому у кращих традиціях під стінами стадіону вишиковувалися шеренги пісяючих хлопчиків. А ще на турнірі такого рівня дуже хотілося побачити новий рекорд доріжки. Парадокс, але результат Лагути у 13-му заїзді — 66,41 с. — виявився на одну десяту гіршим, ніж два роки тому в чемпіонаті України зафіксували у Володимира Дубініна.
