Лікар вбив сім’ю і себе, перебуваючи в здоровому глузді

1500 0

Закривавлених маму з дочкою виявили поруч на ліжку. Але крапельку крові експерти знайшли і на килимку біля вхідних дверей. Схоже, звідси все почалося... Про цю трагедію українські газети повідомляли, як кажуть, по гарячих слідах. Нагадаємо: успішний лікар-киянин вбив дружину і дочку, погубив частину домашніх тварин, а сам покінчив із життям, висадивши в повітря автомобіль у гаражі. Тоді ж ми повідомляли, що прокуратура порушила кримінальну справу, розглядаються всі версії. Зараз слідство завершене, але судити нікого. На жодній з понад як 300 сторінок кримінальної справи немає відповіді на запитання: чому це сталося? Нічого не прояснила і комплексна психолого-психіатрична експертиза, яка зробила висновок, що ввесь цей жах людина скоїла, перебуваючи в здоровому глузді, тверезому розумі й розуміючи і усвідомлюючи, що робить. Єдині свідки — два хвилястих папужки, які ніколи не заговорять...

Жах і нічого більше Вдень, о пів на третю 1 лютого в гаражі № 131 одного з автокооперативів на вулиці Танковій прогримів вибух. На місце прибули пожежники, швидка допомога, але рятувальні заходи вже нічого не могли змінити: хазяїн «Пежо», який стояв у гаражі, 43-річний лікар-стоматолог, згорів разом з машиною. Епіцентр вибуху був у салоні автомобіля, який облили бензином. Десятилітрова каністра лежала неподалік від обвугленого остова автомобіля. Все вказувало на суїцид. Але ще страшніша картина відкрилася, коли представники міліції й прокуратури увійшли в квартиру самогубця. У чотирикімнатних, гарно відремонтованих апартаментах лежали вбитими його дружина і дочка. Жінка померла від двох націлених у серце ударів ножем. У п’ятирічної доньки були ті ж смертельні поранення, а ще голова, розбита молотком. У рот дитині, напевне, щоб заглушити крики, вбивця засунув чорну ганчірку. Але і це було не все. У ванні, заповненій водою майже до країв, стояла клітка з втопленим хом’ячком. Ще в домі були дві клітки з папужками. В одній птахи теж були мертвими, в іншій — живі. Божевільну картину доповнювали написи на стінах, зроблені синім і червоним маркерами: «Час настав», «Любов — брехня серед людей», «Батько + дочка = ? «, «Мати + син = ? «, «Автомобілям — ні»... Під написами стояла обведена кружком «А» — перша буква імені господаря квартири. На одній зі стін була намальована коса решітка, перекреслена прямим хрестом. Психологи не дали трактування цьому дивному символу. Релігієзнавець, до якого приватно звернулися за консультацією, вирішив, що це треба розуміти так: людина віддала перевагу смерті перед в’язницею. — Версія про те, що стоматолог сам розправився зі своїми рідними, виникла від самого початку. У той же час дуже ретельно була перевірена і версія, що всі вбивства скоїли чужі люди, інсценувавши третій злочин як самогубство. Тим більше, що на останньому припущенні наполягала мати Анатолія, — розповідає старший слідчий Шевченківської прокуратури Віктор Шулежко. — Вона досі не вірить, що все це скоїв її син, і її почуття неважко зрозуміти. Але жодних слідів перебування сторонніх у квартирі не було виявлено, замок не пошкоджений. Охоронець автокооперативу бачив, як Анатолій заїжджав на територію. У салоні автомобіля, крім нього, нікого не було. Під’їхавши до гаража на «Пежо», який Анатолій звичайно ставив біля дому, хазяїн вивів звідти БМВ, загнав «Пежо», а перед тим, як увійти всередину, поставив БМВ так, щоб авто фактично підпирало ворота боксу. Потім їх вирвало вибухом, і друга іномарка теж була частково пошкоджена. Всі гроші, які на той час були в сім’ї — а це близько п’яти тисяч доларів — лежали в кишені самогубця. Купюри, звісно ж, обгоріли, але не настільки, щоб їх не можна було розрізнити. Ця знахідка наводить на думку про те, що першим бажанням Анатолія була втеча, але він був людиною освіченою і не міг не розуміти, що рано чи пізно його знайдуть.

Сміття з хати не виносили З погляду тих, хто постійно змушений терпіти нестатки, у сім’ї Глинчуків (всі імена та прізвища змінені з етичних міркувань) було все добре і навіть більше, щоб жити й радіти. Простора квартира, про яку більшість не може й мріяти, гарні меблі, два автомобілі. Більше того, Анатолію нарешті вдалося досягти мети, до якої він затято йшов довгі роки — ось-ось він збирався відкрити свій приватний стоматологічний кабінет. Приміщення, що знаходиться на першому поверсі того ж будинку, де жили вони з Ольгою і дочкою Каріною, було відремонтоване, обладнане сучасною технікою і для роботи, як кажуть, вже набирали персонал. Фінансових проблем у сім’ї нібито теж не було, хоча це поняття відносне. Ніколи не буває так, щоб вистачило на все. Сусіди по будинку відгукуються про Анатолія як про дуже замкнуту, відлюдькувату і навіть непривітну людину. Одна жінка згадує, як грубо він її образив. Коли в квартирі Глинчуків йшов ремонт, робітники затягували матеріали і зламали вантажний ліфт. Поломку усунули, проте сусідка, яка, очевидно, теж має не найм’якший характер, не пропустила нагоди підколоти Анатолія при зустрічі. Сказати, що він розлютився, це мало сказати. Навіть вийшовши на вулицю, чоловік продовжував лаятися на жінку. Так, ніби вихлюпував із себе щось, що збиралося і збиралося всередині. Про Ольгу нічого не говорять — говорити нічого: ні з ким у будинку не спілкувалася, на людях не посміхалася, а щоб до неї подруги ходили, теж ніхто не бачив. Ще згадують, що подружжя було скупувате. Коли збирали кошти на консьєржа, вони відмовилися внести свою частку, заявивши, що грошей у них немає. У Київ Глинчуки приїхали зі Львова п’ять років тому слідом за матір’ю Анатолія, яка відкрила тут приватну практику, займаючись мануальною терапією. Можливо, під її впливом Анатолій у юності і обрав лікарський шлях. Мати була для нього не тільки найближчою людиною, але і незаперечним авторитетом, який межував з авторитаризмом. Сильна і вольова жінка, за чутками, ставилася до невістки без великої любові, але зовнішньо все виглядало пристойно. Якщо в домі й виникали скандали, то на люди їх не виносили. В Анатолія це був другий шлюб. Намагаючись знайти ключ до лютневої трагедії, слідство опитало всіх, хто так чи інакше був знайомий з її жертвами. Але відомості, які могла дати про Анатолія перша дружина, яка навчалася разом з ним у Львівському медінституті (тепер медуніверситет), виявилися вкрай убогі. — Дітей у шлюбі не було, — розповідає Ірина. — Ми часто сварилися, і я була ініціатором розлучення. Але Анатолій мене ніколи не бив і проблем сексуального характеру не відчував. Він був веселий, мав багато друзів. Товариші теж не можуть пригадати щось, що наближало б до розгадки злочину. Нормальний, товариський хлопець... Характеристика, зовсім не схожа на ту, яку Анатолію давали в Києві. Втім, тут у нього товаришів і не було. «Тут можуть бути тільки колеги і знайомі, — говорив рідним Анатолій. — Друзі залишилися там, де вчився». З медуніверситетом у нього справді був пов’язаний ввесь львівський період життя. З Ольгою він теж познайомився тут.

Осліплює і забирає розум Вони одружилися в 1997 році, коли Анатолій працював у клінічній ординатурі, а Ольга, яка була молодшою за нього на десять років, вчилася. Реалізувати себе як лікаря їй так і не довелося — у 1998 році народилася Карінка і молода жінка занурилася в материнські турботи. У тому ж році сім’я переїхала в Київ, відірвавшись від усього звичного і рідного. Одержимий ідеєю відкрити свій кабінет, Анатолій пропадав на заробітках у Польщі, де його оцінили як стоматолога і платили цілком пристойно. Фінансово допомагала сім’ї і його мати. Батько (подружжя було розлучене) залишався у Львові, де займав престижну посаду, але дітей без уваги теж не залишав. Так чи інакше, але криза стосунків повинна критися в київському періоді, про який ніхто нічого не може або не хоче розповідати. На похороні Андрія були двоє його знайомих, але слідству відомі тільки їхні імена. Чоловік і жінка як прийшли, так і пішли. Мати Анатолія могла б підказати, де їх шукати, але не підказала. Мабуть, мала на те причини. Мама Ольги, хоча й була вбита страшною звісткою, теж нічого не могла прояснити. — Стосунки в них з Андрієм були хороші, стабільні. Анатолій був чемний, дуже любив свою дочку, — говорила вона слідчому, стверджуючи, що після шлюбу, окрім чоловіка, в Ольги нікого ніколи не було. І все ж те, що сталося, дуже схоже на патологічні ревнощі, які осліплюють і забирають розум. На початку червня київський бізнесмен у стані афекту застрелив дружину і покінчив з життям тому, що звинуватив дружину у невірності. Чи був в Андрія привід для підозр, невідомо. Можливо, й не було. Але постійна необхідність добувати не просто гроші, а великі гроші на сім’ю, на ремонт квартири, на будівництво кабінету, вимотали його нервову систему настільки, що і без причин дійшло до жахливого зриву. Коли в гаражі прогримів вибух, один із автовласників розповів, що особисто знає загиблого. Живучи в будинку навпроти, він у грудні бачив цього чоловіка, який стояв на віконній рамі заскленого балкона. Все виглядала так, ніби людина ось-ось кинеться донизу, але за спиною з’явилася дружина і втягнула його в квартиру.

Не можна зрозуміти 31 січня ввечері Андрій розмовляв по телефону з матір’ю. Все було нормально — жодних приводів для тривоги. Першого лютого, у неділю, сім’я збиралася на Троєщинський ринок. За орієнтовними підрахунками, трагедія сталася близько одинадцятої ранку. Коли Олю і Каріну знайшли вбитими, вони були одягнені по-домашньому, тобто ще не зібралися виходити з дому. Закривавлених маму з дочкою виявили поруч на ліжку. Але крапельку крові експерти знайшли і на килимку біля вхідних дверей. Схоже, звідси все почалося, хтось кудись намагався йти або бігти. Після вбивств в Андрія ще був час, щоб зробити дивні написи, в яких він зашифрував свою таємницю, і придумати, як розпорядитися своєю долею. Всупереч всім експертизам, звичайна людина не в змозі уявити, що це відбувалося при здоровому глузді. — У моїй практиці було багато таких ситуацій, коли експерти робили висновок про осудність людини в той час, як її вчинки і дії жодним чином не підпадали під поняття психічної норми, — робить висновок слідчий Шулежко.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також