У 86-у річницю Голодомору в Україні реставратор з Острозької академії Микола Бендюк нагадав про страшні події віднайденим в архіві ОУН листом. У ньому батьки із Запорізької області благають у дочки, що вийшла заміж в село Верхів на Острожчині, вислати їм їжі, бо пухнуть з голоду.
"Потрапив до мене такий папірець з архіву служби безпеки ОУН в Острозькому районі.
Лист із Запорізької області Васильківського району 3 квітня 1948 р. в село Верхів Острозького рн., від висланих батьків. Сестру Феню (Фаїну) спасло те, що вона вже була замужем і жила в іншій сім'ї.
"Дорога дочко Феню, зараз у нас 1933 рік, я вже опух, а твоя мама, не знаю чи одужає. Їсти не маємо зовсім нічого, лише осталося відро картопель, котре зберігаємо як око в лобі, щоб їх посадити на городі.
На роботу не ходжу, бо не можу, і нічого за те не дають. Якщо можеш, то впроси своєї господині [свекрухи], хай вона дасть картопель і ти вишли мені, бо не виживемо.
У нас люди томо [тільки] ловлять ховрахів (хом'яків, сусликів) і їдять, і кажуть що добре.
Вже за десять днів Пасха і щиро поздоровляю тебе з цим святом. Ти, Феню, будеш їсти паску, а ми дуже раді були б, коли б хоч у нас були б картоплі"
(Решту листа дописує сестра Валя)
"Сестричко Феню, я не ходжу нікуди гуляти, бо не маю в чому і голодна, і всі ми голі і голодні".
