Легенда про лохнесське чудовисько ось уже скільки років не перестає збуджувати уяву любителів незвіданого. Незважаючи на те, що докази існування Нессі обмежуються винятково розповідями ненадійних очевидців і нечіткими знімками, кількість ентузіастів, які бажають упіймати чудовисько за хвіст, не зменшується. Правда, скільки його не шукали, так дотепер і не знайшли. А все тому, що шукали не там. Виявляється, щоб знайти древнього монстра, треба було вдивлятися не в темні води Лох-Несса, а в каміння, розкидане по узбережжю Австралії.
Саме там палеонтологи з університету Аделаїди виявили останки копальневого чудовиська, що дуже нагадує таємничого мешканця Лох-Несс, як його описують свідки. Особливо вразила вчених рідкісна зубастість скам’янілих екземплярів. Несподіване відкриття було зроблено після того, як дослідники під керівництвом Бенджаміна Кіра порівняли скам’янілості, знайдені навколо закинутого шахтарського містечка Кубер Педі на півдні континенту. Зібравши 30 фрагментів кісток, вони прийшли до висновку, що перед ними останки двох морських рептилій, які жили в тутешніх водах 115 мільйонів років тому. Правда, «тутешні води» у ті далекі часи були трохи іншими, ніж зараз. Тоді Австралія була набагато ближче до Антарктиди і більша частина території суші лежала під товщею холодної води, яка й служила рідною стихією для древніх плезиозаврів. Саме до цієї групи доісторичних тварин може належати легендарна Нессі, до неї ж учені приписали і відкриті ними види, названі Umoonasaurus і Opallio-nectes. Вони жили в мілких водах внутрішнього моря, яке існувало у центрі Австралії Юрського періоду. Незважаючи на зовнішню схожість із лохнесським побратимом, Umoonasaurus і Opallionectes, як то кажуть, не вийшли зростом. Перший порівняно з Нессі просто карлик — всього 2,4 метра у довжину. Відповідно до опису, даного професором Киром, у нього було «компактне тіло з чотирма плавниками, довгою шиєю, маленькою головою і коротким хвостом, який нагадує сучасних тюленів». І до всього іншого — три гребені на голові. Opallionectes був крупнішим: він досягав у довжину шести метрів. Улюбленою їжею древніх чудовиськ були риба і кальмари, яких вони хапали своїми зубастими пащами.
