Пам’ятаєте стару українську приказку про «хату скраю»? Історія села Дмитрівка Гощанського району на Рівненщині є яскравою її ілюстрацією. Впертість одних, безпорадність інших та бюрократизм – зробили заручниками комунальної проблеми усіх мешканців села. І найгірше те, що перекладаючи відповідальність один на одного, кінця-краю тому, що можна було б вирішити буквально за тиждень, не видно ось уже кілька місяців. А все через…сотню – півтори молодих дерев, які для декого виявилися більш важливішими, ніж побутові зручності місцевих мешканців.
Село Дмитрівка всього за 20 кілометрів від обласного центру. Знаходиться воно поруч із центральним водогоном, по якому із сусіднього Горбакова постачають воду для потреб більшої частини Рівного. Тож цілком логічно, що і оселі мешканців Дмитрівки вже давно підключені до централізованого водопостачання.
Перебої із водою у селян почалися в останні кілька років. І чим далі, тим частішими і тривалішими вони стають.
Можемо і тиждень без води сидіти, – скаржиться кореспонденту «Західного аргументу» мешканець села Дмитрівка Віктор Василець. – Весна – літо то пів біди, а от як бути взимку? Сніг топити? От і беремо її хто де. Одні – їздять за п’ять кілометрів у сусіднє село до колонки. Інші ж, тут на місці, намагаються викрутити воду з криниць, яких ще кілька залишилося. Більшість вже давно попересихали, а із тих, що є, аби викрутити відро води потрібно добре постаратися, бо глибина в них 50-60 метрів. Добре, я – молодий і можу викрутити, а як бути бабусі? У селі, якщо маєш господарство, на день потрібно щонайменше десять відер. А помитися та попрати – у рази більше.
По п’ять-сім днів без води
Пан Василець каже, неодноразово телефонував з цього приводу на «Рівнеоблводоканал». А там кожного разу пояснювали, що часті аварії на водопроводі, бо труба зношена і що її мають замінити. Однак провести необхідні роботи обіцяли лише наступного року. Таку ж саму відповідь спочатку отримала і Бабинська об’єднана територіальна громада, яка за ініціативи старости села Дмитрівка звернулось до обласного водопостачального підприємства із проханням допомогти вирішити проблему селян.
Ось проходить водопровід Горбаків-Рівне, а це – водопровідний колодязь, до якого ми під’єднанні, – показує на кресленнях староста села Дмитрівка Микола Трохимчук. – Від нього до врізки – 550 метрів сталевої труби діаметром 150 мм і вся вона в аварійному стані, бо прокладалась ще на початку 90-х. Щоб ви розуміли, тільки за минулий рік працівники водоканалу поставили там близько пів сотні хомутів. Її постійно рве. Тому після останніх ремонтів місця, де розкопували, навіть не загортали, бо проходить два-три дні і знову порив. Було таке, що через аварію люди в селі по 5-7 днів без води сиділи. Ускладнює ситуацію і те, що ця труба пролягає у лісовому масиві. Дістатися майстрам до неї дуже важко. Я не кажу вже, щоб туди якоюсь технікою заїхати. На початку цього року Бабинська ОТГ за моєю службовою запискою звернулась до «Рівнеоблводоканалу» із проханням замінити аварійну трубу на поліетиленову. Там відповіли, що грошей на це зараз не передбачено. Пообіцяли все зробити наступного року. А орієнтовно на початку літа ми дізналися, що водоканал закупив труби і вже планує провести роботи.
Берізки – понад усе?
Сільський староста не приховує, що зрадів такій звістці, оскільки не з чуток знає, як це по кілька днів сидіти без води. Однак відчуття радості тривало не довго. Одних матеріалів та бажання провести ремонт, як виявилося – замало. А все тому, що чиновники, які свого часу погоджували виділення земельної ділянки із лісовими насадженнями у постійне користування для ССВК «Діброва», банально забули вказати, що під нею проходить водопровід.
Тепер же, щоб туди заїхала техніка і можна було провести необхідні роботи, потрібно частину зелених насаджень вирізати. З відповідним проханням «Рівнеоблводоканал» звернувся до керівництва «Діброви». Однак комунальникам одразу дали зрозуміти: проблеми селян – це не проблеми ССВК. Для них головне – дерева.
Я знаю, що ділянки, під якими прокладені центральні водопроводи і над якими проходять лінії електропередач, мають певні обмеження. Якби це було вказано у документах, то жодних питань зараз не виникало б, – пояснює журналісту «Західного аргументу» директор ССВК «Діброва» Ігор Гурмак. – Коли на початку 2000-х ми брали цю землю у постійне користування, то пройшли погодження у 28 різних інстанціях і ніде нам не сказали, що під нею прокладений водопровід. На тій ділянці ростуть молоді берізки, дубки, осики. Зараз, щоб провести ці роботи, потрібно їх позрізати. Коли до мене звернулися з водоканалу із відповідним проханням, я пояснив – буде дозвіл від екології , я не буду заперечувати. В протилежному випадку брати на себе відповідальність різати дерева я не буду, оскільки потім за це оштрафують. Але ніхто в екологію так і не звертався. Загалом же, на тій ділянці у нас не заплановано жодних рубок, то не хотілося б і зараз це роботи. Шкода дерева вирізати. Тим більше, що відступи десять метрів убік – і там пустир, де спокійно можна прокласти трубу.
Без ОДА ніяк
На «Рівнеоблводоканалі» кажуть, що не проти залишити дерева, однак є певна процедура. За словами головного інженера обласного водопостачального підприємства Андрія Грухаля, якщо відступити бодай на кілька метрів убік, то це вже буде не капітальний ремонт існуючої мережі, як зараз, а прокладання нової. Відтак, це вже зовсім інші затрати та додаткові дозволи, які суттєво затягнуть у часі початок виконання робіт.
По-хорошому, там потрібно міняти весь водопровід. Однак на це потрібні чималі кошти. Розуміючи критичність ситуації і щоб люди взимку мали безперебійне водопостачання, ми цього року віднайшли необхідні гроші на заміну хоча б найбільш проблемної ділянки труби протяжністю у 300 метрів. Хоча в наших витратах їх не було передбачено. Не все так просто, як дехто собі уявляє. Самовільна зміна коридору інженерних комунікацій є порушенням будівельних норм та правил. Відтак, до нас можуть виникнути претензії у контролюючих органів. А взагалі дивує позиція керівництва «Діброви». Ми звернулися до них, бо фактично вони є власниками тієї ділянки. Вони як власники мали б увійти в положення селян і написати відповідне звернення в департамент екології з приводу необхідності зрізки дерев. А вже на підставі отриманої відповіді, давати відповідь нам. Вони ж одразу відмовили.
Із проханням допомогти розібратися у цьому зачарованому трикутнику і керівництво «Рівнеоблводоканалу», і староста села Дмитрівка звернулися в Рівненську обласну державну адміністрацію. Там, по ідеї, мали б перенаправити ці листи за призначенням – в Департамент екології, оскільки він у підпорядкуванні ОДА. Швидше за все, так і буде. От тільки селянам від цього навряд чи легше стане. Принаймні цього року. З огляду на погодні умови, ще кілька тижнів і туди не заїде жодна техніка. Тож заміну водопроводу доведеться відкласти до кращих часів.
Влад ІСАЄВ, «Західний аргумент»
