Безкоштовної медицини в Україні, як такої, немає. Про це знають всі, хто хоч раз потрапляв до лікарні. Втім, платні аналізи, дорогі ліки і навіть «подяки» – не найстрашніше, переконані у родині Саухів, чия півторарічна донька взимку почала хворіти. Халатне та зневажливе ставлення, розповідають молоді батьки, змусило їх обрати приватного педіатра і взятися за громадську активність.
Зі своєю історією, яку вважає типовою для багатьох батьків, рівнянин В’ячеслав Саух звернувся до редакції. Соломія – єдина дитина у родині, тож лікарняний досвід, який довелося пережити молодому подружжю за останні місяці, чоловік вважає чи не найстрашнішим у своєму житті.
- Працівники наших медичних закладів геть втратили відчуття реальності, - починає свою розповідь В’ячеслав. – Одного вечора на початку лютого дочка вередувала і, плачучи, зірвала голос, після чого почала кашляти. Вранці ми пішли до дитячої поліклініки №3, що на вулиці Грушевського у Рівному. Нашого дільничного педіатра не було. Ми вистояли чергу до іншого. Лікарка довго не хотіла нас приймати, а коли ми заплатили, недбало оглянула і призначила дитині вітаміни. До вечора Соломії стало гірше, донька почала задихатися. Викликали дитячу «швидку», яка прибула через 55 хвилин, хоча диспетчер сказала, що «зараз буде». Оглянувши дитину, медики виявили алергічний ларингіт. "Ще б дві години і дитина задихнулася", - після цих слів у мене був шок. Як? Ми ж були у лікаря зранку, а вона нічого не сказала. Чи, можливо, вона так оглядала...
Як зазначає батько дівчинки, незадовго після цієї історії, донька впала і розбила губу. Випадок трапився у п’ятницю. На вихідних дівчинка не хотіла їсти, з'явився гнійний запах з рота.
- У неділю вранці до нашої 7-річної сусідки приїздила «швидка», - продовжує батько дитини. – Ми попросили, щоб медики оглянули заодно і нашу доньку. Але нам відмовили. Сказали, що не обслуговують два виклики одночасно. Хоча я їм мав заплатити. Чи мені варто було відразу махати грошима? Ми самостійно поїхали в обласну лікарню. У приймальному відділенні ми одразу наголосили, що заплатимо будь-які гроші, тільки щоб оглянули нашу дочку. Перед оглядом лікарка з посмішкою зазначила: «Так щойно до ваших сусідів приїздила машина, чому вони до вас не зайшли?».
Через тиждень донька Саухів знову почала хворіти. Цього разу у дитини з’явився сильний кашель та температура. Дільнична лікарка сказала батькам, що є підозра на пневмонію, і дала направлення на наступний день зробити флюорографію та аналіз крові.
- Вночі дочці стало гірше: температура то з'являлась, то пропадала, - розповідає В’ячеслав Саух. – Вранці ми викликали «швидку», описали симптоми, а диспетчерка нам відмовила. Сказала, що бригада виїздить лише на невідкладні виклики. «Лікуйтесь самі», - додала. І це при тому, що у нас була підозра на пневмонію. Ми швидко пішли робити аналізи. Вистояли чергу до лабораторії у поліклініці, а перед нашим заходом медики почали закривати двері зі словами, що прийомні години закінчились. На руках у нас вже був знімок флюорографії, який показував двостороннє запалення легень. Лаборантам було все одно. З криками та погрозами ми все ж здали кров. Нашого дільничного терапевта знову не було на зміні. Коли зателефонували їй, вона наполягла, щоб ми їхали у міську дитячу лікарню на Чорновола. Дитині ставало все гірше. Коли ми приїхали, у приймальному відділені застали сонну особу, яку лікаркою називати не хочу. Перше, що нас запитала: "Де ваше направлення? Мені що до того, що вашого лікаря немає на зміні і вона не призначила вам лікування. Це не мої проблеми". І відвернулась. У нашої півторарічної дитини було двостороннє запалення легенів, температура. Летальний випадок при таких випадках може настати за добу-другу. А нас запитують, де наше направлення. Що ж це за лікарі такі? Підозрюю, що якби вона їхала в маршрутці, а в когось схватило серце, вона сказала б: «Вибачайте, але я вже не на роботі». Після суперечки доньку таки обстежила, ще й додала: «Треба було одразу сказати, що будете лягати до нас на лікування. Бо якщо не будете лягати, я вас дивитися не буду». У мене посивіло волосся на голові у той момент.
За словами пана Сауха, у дитячій лікарні пневмонію таки вилікували, хоча донька там встигла захворіти знову – на грип. Після стаціонару батьки Соломії вирішили до комунальної поліклініки на Грушевського більше не ходити – тепер звертаються до приватного педіатра.
- Почали спілкуватися з іншими батьками у соцмережах, - зазначає пан Саух. – Вони підтверджують наші здогади, що медики працюють абияк. Виписують ліки не ті, які насправді потрібні дитині, а ті, за які з ними домовилися дистриб’ютори або аптеки. Наприклад, дерматолог дитячої поліклініки усіх відсилає до аптеки на третьому поверсі закладу. Хочемо з батьками підготувати петицію про те, що відбувається у наших медичних закладах. Для чого ми, платники податків, утримуємо людей, які не хочуть або не вміють лікувати? Я б, мабуть, ніколи не повірив, що таке ставлення може бути до людей і дітей, якби ми не пережили всього цього. Лікарі, які відмовляються оглянути дитину і прослуховують хрипи, не припиняючи розмовляти, медсестри, що кричать на маленьких хворих дітей і їх батьків… Некомпетентні медики калічать наших малюків і ми не повинні про це мовчати.
В’ячеслав Саух зазначає, що дуже чекає, коли запрацює обіцяна МОЗом система первинної медицини, коли пацієнти підписуватимуть контракти із сімейними лікарями, яких самі обиратимуть. Переконаний, що так медики більш відповідально ставитимуться до своїх обов’язків.
В обласному управлінні охорони здоров’я зазначають, що подібних скарг на медичні заклади Рівного та області у них практично немає. Начальник управління Юрій Осіпчук, тим не менше, захищається за медиків:
- Про те, що є проблема, знаю. На жаль, у Рівному досі не працює сімейна медицина і я сподіваюся, що ситуацію найближчим часом вдасться виправити. Зазначу, що лікарі «швидкої» відмовили правомірно. Вони справді не можуть обслуговувати два виклики. Батькам всього лише потрібно було набрати «103». Диспетчер би бачила, що у їхньому районі перебуває бригада, і скерувала б їм виклик. Без диспетчера медики «швидкої» повинні реагувати лише на невідкладні стани. Наприклад, коли ДТП і є травмовані. А якщо у дитини температура, то на виклик мали б виїздити представники первинної медицини (дільничні лікарі – ред.). Окрім того, на базі міської дитячої лікарні є дитяча «швидка». Додам також, що якщо йдеться не про ургентну ситуацію, то не лише пацієнт має право обирати лікаря, але і навпаки – лікар може відмовитися від пацієнта. Втім, це абсолютно не аргумент – огляну, якщо будете до нас лягати на лікування. У подібних випадках раджу звертатися зі скаргою до головних лікарів, а якщо ті не реагуватимуть – до нас.
