Мешканців розстріляли сплячими, а Борщівку - спалили

У березні 1943 село Борщівка, неподалік села Глибочок, в якому мешкали 50 польських та п’ять українських сімей, було знищене дотла.

Голова Гощанської РДА Василь Романюк відвідав урочище «Борщівка» та був вражений почутими розповідями про трагедію спаленого села від Жаврівської сільської голови Марії Кравчук. Він розповів про це на своїй сторінці у Фейсбуці:

- У березні 1943 село Борщівка, неподалік села Глибочок, в якому мешкали 50 польських та п’ять украінських сімей, було знищене дотла.

Приводом для цього стало те, що в селі квартирувався штаб партизанського загону імені Михайлова, який знищив Анопільський спиртовий завод (зараз територія сусіднього району Хмельницької області). Підприємство виготовляло продукцію для гітлерівської авіації  Карателі прибули в Борщівку на автомобілях та підводах на світанку.

Переважну частину мешканців розстріляли в домівках сплячими, когось - на подвір’ї, а село повністю спалили. Залишилися в живих деякі з польських родин, що на той час перебували в інших селах.

Серед тих, хто вижив, і батько дружини президента Польщі Іоланти Кваснєвської, Юліан Конти. Пам’ять про трагедію рідної Борщівки він проніс крізь усе своє життя.

До 35-річчя трагедії в 1978 році на місці поховання було встановлено пам’ятник. Приблизно у цей же час Юліан Конти отримав дозвіл від уряду і разом з донькою, яка тоді ще не була пані Кваснєвською, відвідав цю місцину. І певно, саме з того часу він виношував ідею створення на цьому місці пам’ятника. 6 листопада 2003 року урочище Борщівка відвідала офіційна польська делегація.

Схилімо голови. Не маємо права забути. Ніколи знову.