«Схоже, Рівне до кінця не зрозуміло, що ж саме відбулося в місті», — підсумував відкриття міжнародної виставки Фотобієнале «Рівне 2007» автор її ідеї Сергій Бусленко. Мистецький проект, до якого відомий рівненський фотохудожник готувався місяців вісім, урочисто відкрився у музично-драматичному театрі, показавши — при всьому творчому потенціалі місцевих фотографів до значних фотографічних акцій наше місто зовсім не готове.
Як виставковий зал організатори обрали драмтеатр, хоча інших варіантів у них, власне, й не було. У Рівному немає великих залів для потужних виставок, лише декілька невеликих галерей, які для проектів «планетарного» масштабу не підходять. Фойє театру хоч і більше за фотоклуб чи галерею Купчинського, все одно від ідеалу далеке — вдало розмістити триста фотографій, які до того ж потребують якісної підсвітки, тут неможливо. Саме триста робіт міжнародне журі конкурсу (два українці, два швейцарці та німець) відібрало на фінальну виставку авторства фотомитців з різних куточків світу — від Гонконгу до Бразилії. Працювати арбітрам було нелегко, адже всього на Фотобієнале було надіслано близько 5000 фотографій. Найбільше, звісно, було українців — організатори спеціально зробили їм безплатну участь, тоді як іноземці платили по 25 доларів (це вартість каталогу, відсилання фотографій назад тощо). Хоча члени журі запевняють — на остаточні результати це ніяк не впливало. Тобто те, що усі чотири золоті медалі здобули українські фотографи, члени журі назвали випадковістю — вони начебто не знають, чия це робота, коли відбирають з-поміж інших. Зокрема, найвищої нагороди Міжнародної федерації фотомистецтва удостоїлися Степан Рудик (секція «чорно-біле фото»), Ігор Бережний («кольорове фото»), Олексій Пучков («природа») та Сергій Харламов, який посів перше місце в секції «експериментальне та цифрове фото». Ледь не сенсацією для рівненських фотографів стало те, що єдину для Рівного нагороду конкурсу здобув молодий фотограф, котрий фотоапарат взяв до рук років два тому — Василь Черенков посів друге місце у «цифровому фото». Не взяли жодних нагород, але потрапили на виставку (це теж вважається престижним) Едуард Хитрий, Валерій Якимчук і Микола Демченко. Власне, саму експозицію фотоексперти вважають дуже сильною. Член журі Олександр Жилін запевняє, що «в Україні такого не було», причому завдяки престижному складу журі: — Представники Швейцарії та Німеччини, та й сам Сергій Бусленко, беруть участь у різних фотосалонах по всьому світу, тому їм дуже легко з великої кількості надісланих фотографій відбирати або занадто слабкі, або той азіатський «ширпотреб», який китайські або індійські фотографи надсилають майже на всі конкурси, — ділиться враженням заступник головного редактора журналу «Digital Photographer» Олександр Жилін. — Виставку я вважаю однією з кращих в Україні, хоча розумію, що все це робилось при невеликому бюджеті — у тій же Австрії подібний проект може мати кошторис разів у десять більший. Бюджет бієнале — близько 400 тисяч гривень. З них майже 250 тисяч — вартість 200сторінкового фотоальбому-каталогу, куди увійшли «прохідні» роботи. Бусленко каже, що за міжнародною класифікацією каталог має найвищу оцінку — п’ять зірок. За «доброю» традицією, до відкриття виставки надрукувати його не встигли, а зможуть зробити це лише тижнів за два. Іноземні фотографи отримають каталог безкоштовно, а ось українцям потрібно буде його купувати за 150 гривень. Не безплатним є й відвідування виставки — організатори поставили ціну за вхід — 10 гривень, що викликало у багатьох рівненських глядачів подив — не звикли вони за виставки платити гроші. За словами Сергія Бусленка, у Києві таку виставку зробити було б легше, там глядач підготовлений, та й спонсорів було б шукати значно легше. Проте такий варіант навіть не розглядався — Я живу в Рівному, тому ми робимо бієнале тут, — пояснює свій вибір автор ідеї конкурсу. Спонсорами проекту стали «НадраБанк» (генеральний спонсор), мережа заправок «WOG», центр світла «Інлайт», фірми «Олісма», «Flashstar», компанія «Рівненерго» та інші.
