Гра престолів — так називається відомий американський драматичний серіал Игра престолов за мотивами романів письменника Джорджа Мартіна. Жанр — фентезі. Дії відбуваються, звичайно, в придуманому світі, але тема досить реальна і життєва — на тлі політичних інтриг, а згодом і громадянської війни відбувається боротьба між впливовими сімействами (кланами) за трон королівства. Сюжетних ліній там чимало, але пристрасті, інтриги, вбивства, війни за можливість володіти престолом є головною. Втім, все як у житті. Як сто років, і тисячу, і більше тому. Як і нині. В різних куточках планети. Але зараз «володар Залізного трону» із фантастики став дійсністю, направивши своїх «підлеглих живих мерців» в Україну, щоб створити мережу рабських квазіпровінцій.
Гра престолів — так називається відомий американський драматичний серіал за мотивами романів письменника Джорджа Мартіна. Жанр — фентезі. Дії відбуваються, звичайно, в придуманому світі, але тема досить реальна і життєва — на тлі політичних інтриг, а згодом і громадянської війни відбувається боротьба між впливовими сімействами (кланами) за трон королівства. Сюжетних ліній там чимало, але пристрасті, інтриги, вбивства, війни за можливість володіти престолом є головною. Втім, все як у житті. Як сто років, і тисячу, і більше тому. Як і нині. В різних куточках планети. Але зараз «володар Залізного трону» із фантастики став дійсністю, направивши своїх «підлеглих живих мерців» в Україну, щоб створити мережу рабських квазіпровінцій. І тут фантастика закінчується. Бо путінські агресори мають лише одну мету — знищити незалежну соборну Україну, не добираючи при цьому форми і методи, а продукуючи новітні формати знищення поза правом і совістю. Як варвари середньовіччя, які стали терористами ХХI століття. Нещодавній приліт до Києва нового представника Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Бориса Гризлова, екс-спікера Держдуми РФ, члена Радбезу РФ, одного із лідерів партії «Єдина Росія», викликав цунамі в соціальних мережах, бурю емоцій в інформпросторі країни (та й за її межами), безліч експертних припущень, низку політичних заяв різних політсил та надав можливість ще довго обговорювати позицію Президента, який заявив з цього приводу: «Я буду зустрічатися з ким завгодно для того, щоб повернути наших героїв Олега Сенцова і Надію Савченко, повернути заручників і забезпечити режим повної тиші». Тому ще одне припущення за цією темою вважаю зайвим. Зрештою, історія рано чи пізно визначить місце цьому факту в своїй книзі діянь. Поговоримо про інше. Мінський режим тиші (як фіксована переговорна норма) триває вже достатньо часу. Достатньо, щоб зрозуміти, що путінські терористи його не дотримувались і робити цього в подальшому не збираються, а сам термін стає ідіоматичним стандартом нехтування міжнародним правом членом РБ ООН. Це, власне, підтвердила і нова-стара ініціатива російської сторони, озвучена паном Гризловим на засіданні Тристоронньої контактної групи 13 січня, про «оголошення режиму тиші, який має розпочатися негайно». Ось дані, наведені прес-центром штабу АТО: 13 січня — 70 порушень попередніх угод про припинення вогню, 14 січня — 40 разів терористи застосовували зброю проти українських військ, 15 січня — за минулу добу бандформування понад 60 разів відкривали вогонь по позиціях українців... Чому пан Гризлов не відповідає за власні слова? Адже його особиста ініціатива — не експромт. Її готували у високих кабінетах, узгоджували безпосередньо з «імператором Мордору» і масово тиражували на увесь світ після оголошення. Так, все вірно. Але є один нюанс. Всі ці публічні «ініціативи» та інші псевдопропозиції, що надають путінські «кур’єри» на різних рівнях міжнародно-дипломатичного спілкування переслідують одну чітку мету — донести технологічно «миролюбиву» позицію терористичного Кремля до Заходу. Причому не стільки до очільників країн (на цьому рівні вже є розуміння істинності дій Москви), а до пересічних громадян і громад світу. Путінці розуміють, що залежність західних еліт від суспільних настроїв є безпосередньою і прямо детермінованою, на відміну від суспільної ситуації в Росії. Створення та підтримка уваги путінським комунікаційно-контетним комплексом необхідної громадської думки в країнах ЄС і світу, особливо на тлі чергової терористичної комбінації Кремля з ІД (навала мігрантів і систематичне провокування безчинств), є однією з ключових передумов зняття санкцій з РФ вже до кінця цього року. І поки що ця креативно-технологічна партитура Путіна і його сподвижників розігрується майже бездоганно. В цій грі престолів «імператор тероризму» Росії переграє своїх колег з Європи і США. Наразі. А тим часом керівник української групи Спільного центру з контролю і координації припинення вогню генерал-лейтенант Андрій Таран заявив: «На жаль, змушений констатувати, що російська сторона СЦКК на теперішній час не може забезпечити повне припинення вогню бойовиків під час проведення розміновування та відновлювальних робіт електромереж, водогонів, газопроводів на визначених в Мінську пріоритетних ділянках». Безперечним є те, що путінські терористи не зважатимуть на заяви Гризлова чи будь-кого іншого і продовжуватимуть бойові дії. Мирний Донбас їм не потрібен. 
Гра престолів продовжується.
