У роки мого дитинства польське радіо лунало у Рівному повсюди. Практично всі, хто мав радіоприймач, настроювали його на першу програму цього радіо, яку згодом самі поляки назвали «єдинкою». Це було цілком безпечно – Польща тоді була сателітом СРСР, а значить, її радіо не було «ворожим». Тож його можна було слухати не приховуючи цього, аби вмикати на повну гучність, коли передавали наймодніші на той час іноземні пісні. Це радіо без проблем вигравало конкуренцію із всесоюзним та українським радіо тих часів. І не лише тому, що там звучала модна зарубіжна музика – польські диктори говорили у свої мікрофони нормальною людською мовою, яка відрізнялась від офіційного тону дикторів радянського радіо, по якому, окрім прогнозу погоди, нічого хоч трохи цікавого не передавали.
Разом із кольоровими журналами із «соціалістичної Польщі», які продавалися у всіх кіосках і які можна було навіть передплатити, польське радіо створило у наших краях певну паралельну реальність, де окрім «соціалістичного змагання» та «боротьби за урожай», були яскравий модний одяг, гарні жінки, сучасна музика…
Підлітки мого покоління цілком пристойно розбиралися у польській естраді. Ми із задоволенням слухали пісні «Червоних гітар» та «Скальдів», Марилі Родович та Чеслава Нємана, які вигідно відрізнялись від блювотних Лєщєнка та Кобзона, «вєсьолих рєбят» та «самоцвєтів», які співали по радянському радіо.
Якби була можливість, ми би і телебачення польське дивилися. Чому ні? Польська мова цілком зрозуміла кожному українцю!
Навіщо я про це згадав? Тому що мені здається, що нині, коли мільйони українців та українок знаходяться у Польщі, є унікальний шанс замінити у нашому інформаційному просторі російський продукт на польський. Чому б нашим кабельним операторам не включити у свої пакети польські телеканали, аби була зрозуміла альтернатива телеканалам українським.
Дивитися німецьке, французьке чи американське телебачення ми поки що масово не готові, то чому не розпочати з польського, де майже все зрозуміло без перекладу? Ніби просто, але є нюанс. За роки панування в нашому телевізійному та радіоефірі російського продукту ми вже те польське радіо майже забули. Хоча у тій же Львівській, Волинській та Закарпатській областях чудово чути у ФМ-діапазоні і «єдинку», і «двуйку», і «труйку», які цілком здатні замінити вже перейменоване «русскоє радіо» і ще не перейменований «шансон».
Гадаю, що і ми, і поляки цього заслужили. Аби ще до влади це дійшло. Влада ж у нас, на жаль, поки що не польськомовна, а зовсім навпаки!
Микола НЕСЕНЮК.
