Рівенська обласна філармонія сьогодні офіційно закриває концертний сезон. Відкривали його майже вісім місяців тому пафосно, з килимовою доріжкою, лімузином та оркестром. Закривають не так масштабно, але теж гучно — спільним виступом народної артистки України, справжнього «золотого голосу» Ніни Матвієнко і камерного оркестру філармонії під керівництвом лауреата Шевченківської премії Валерія Матюхіна. Директор єдиної в місті офіційної гастрольно-концертної структури Микола Орешко говорить, що сезон 2006-2007 став для філармонії фінансово найуспішнішим за останні роки.
— Минулий сезон мені дуже сподобався. Насамперед тим, що вдалося реалізувати всі проекти, які ми планували. Ми запрошували музикантів — колишніх рівнян, які працюють за кордоном. У нас виступали Ольга та Наталія Пасічник, приїжджав трубач Михайло Клімашевський. Ми започаткували нову традицію — два обов’язкові вечірні концерти в місяць. Один проект називається «Музичний вернісаж» — концерти за участю відомих у світі класичної музики виконавців — Матвієнко, Завадського, Которовича та інших. Другий обов’язковий концерт — у рамках проекту «Перлини вокальної та інструментальної музики», де виступають винятково наші музиканти. Разом з тим, концертів у нас відбувалося знано більше — в середньому 21 виступ у місяць, адже ми маємо планові зобов’язання. З творчих проектів хочу відзначити співпрацю з хором під керівництвом Олександра Тарасенка, думаю, надалі будемо тільки поглиблювати співпрацю. — Прогрес філармонії вражає... — Мабуть тому, що філармонія за два роки мого керівництва вийшла за рамки органного залу. Окрім тієї роботи, яку ми повинні виконувати за планом, ми намагаємося організовувати проекти, котрі насамперед цікаві глядачу. Мене дуже тішить, що почало приходити дуже багато нових людей. А зробили для цього ми дуже прості речі — встановили великий банер біля залу, почали друкувати, а не писати від руки афіші, розміщувати рекламу в пресі та на радіо. Це дає свої результати. Крім того, філармонія не сидить на місці. Ми гастролювали з камерним державним оркестром «Київські солісти», який існує при Президентові України, у Луцьку, Рівному, Івано-Франківську, Житомирі й Тернополі. Його керівнику Богодару Которовичу сподобалось, як ми працювали, тому тепер організацією виступів «Солістів» Україною займаємось ми. Також ми мали концерт «Океану Ельзи» в Чернівцях, робили «Сестер Тельнюк» у шести містах, навіть сина Куклачова з кішками в Рівному зустрічали. Також рівенські інструменталісти та хоровики їздили в Луцьк і Львів з проектом «Реквієм Брамса», камерний оркестр їздив у Польщу, я вже не кажу про концерти у районах області. — Килимова доріжка на відкритті сезону допомогла? — Надзвичайно! Завдяки тому, що артисти відчули себе комусь потрібними, вони працювали ввесь сезон із великим запалом. Вони такі люди, що мусять бачити віддачу від творчості. Перед відкриттям сезону ми подумали — чому щось подібне можуть зробити, наприклад, у столиці, а ми — ні? — У минулому сезоні сталася непересічна для філармонії подія — її солістом став відомий естрадний співак Степан Гіга. Співпраця виявилась вдалою? — Степан Гіга має досить багато концертів в Україні, котрі до нас жодного стосунку не мають. Але разом ми вже працювали в Луцьку, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді. За той короткий період, що він у нас, вже зроблено п’ять великих сольних концертів. Причому, де б він не був, він наголошує, що є солістом Рівенської обласної філармонії. Нині він в Америці — як соліст Рівенської філармонії. Нещодавно він із нашим Президентом їздив у Рим, де виступав перед Папою Римським, і знову ж таки — як соліст Рівенської філармонії. Хіба це не може не радувати? — Тобто для вас Гіга — це такий собі піар-проект? — Не лише. 24 червня ми працюватимемо у Дубні, якщо не встигнемо зараз, восени обов’язково зробимо концерт у Рівному; на День перемоги були в Кузнецовську. Він не лише працює на наше ім’я, ми на ньому ще й заробляємо. — До речі, про гроші. Їх, мабуть, як завжди, не вистачає… — Я на владу скаржитися не буду. У нас є лише дві проблеми, котрі самотужки вирішити не можемо — автобус для гастролей та ремонт даху органного залу. Ось тільки для цього мені потрібна підтримка влади. І нібито обласна влада підтримує й обіцяє допомогти, принаймні з транспортом. Всі інші питання ми вирішимо самостійно. Філармонія навчилася заробляти гроші. За два роки бюджет установи зріс у три з половиною рази. Якщо раніше філармонія мала річний кошторис близько ста тисяч, то нині за півроку ми заробили вже 350 тисяч гривень. Наприклад, один лише Которович приніс нам за тиждень роботи 20 тисяч. Такі наші спеціальні проекти дуже вигідні — публіка готова платити за майстерних і відомих музикантів гроші.
