У суботу міністр охорони здоров’я Максим Степанов відвідав у Рівному станцію екстреної допомоги та міську лікарню, після чого поїхав до Клеванського госпіталю, де надають допомогу військовикам. Обіцяв збільшення зарплат медикам, хвалив Рівненську ЦМЛ та пояснював алгоритм поділу України на зони відповідно до поширення COVID-19.
«Швидка» і «чемоданчики»
Працівники станції екстреної меддопомоги, фельдшери, лікарі та водії, озвучили міністру свої нагальні проблеми.
— Говорили з працівниками про зарплату та стан машин, про напади на медпрацівників під час викликів, — розповів Максим Степанов. — Обговорили все, що стосується маршрутизації хворих. Окрім того, медичні працівники дали цікаві пропозиції, наприклад, щодо «чемоданчика», в якому вони перевозять ліки: як він має виглядати, як його треба сертифікувати. Я візьму до уваги, ми швидко це зробимо, бо це зручність у роботі.
Міністр також повідомив, що збільшується фінансування екстреної допомоги на 40%:
— В наступному році планується підняти зарплату водіїв «швидкої» до 10–12 тисяч гривень. З 1 вересня буде підвищена заробітна плата всіх медпрацівників «швидкої». Рівненська «екстренка» має кращі показники, ніж в середньому по Україні, зокрема, це реагування на виклики та вчасний доїзд до пацієнтів.
Ми чітко розуміємо, що є ще над чим працювати. Обласна влада достатньо чітко розуміє проблематику галузі, питання «екстренки», інших лікарень та має чіткі шляхи їхнього вирішення. Наразі очікуємо поповнення парку автомобілів «швидкої», планується купівля 4 тисяч машин для областей України.
У Рівненській центральній міській лікарні працівники, з якими спілкувався міністр, теж просили збільшити зарплати. Адже медсестра тут отримує 4500–5000 гривень з урахуванням всіх надбавок і додаткових чергувань.
— З 1 вересня буде підвищення заробітної плати у вигляді надбавки, — запевнив Максим Степанов. — Якщо говорити про конкретні цифри, то лікар — це 2560 грн, медсестра — 2500 грн, молодший медперсонал — 1250 грн. Розумію, що це не ті кошти, в які варто оцінювати вашу роботу.
Максим Степанов, оглянувши терапевтичні відділення, реанімацію та відділення радіології в Рівненській міській лікарні, зізнався, що його вразив рівень фахівців лікарні:
— Тут працюють фахівці дуже високого рівня. Лікарня надає високоспеціалізовану медичну допомогу, тут роблять складні операції, надають допомогу при інфарктах. І навіть в пілотному проекті відповідно до постанови уряду, яка регламентувала мережу закладів, в яких здійснюватимуться трансплантації, Рівненська ЦМЛ також бере участь. Рівняни можуть пишатися лікарнею такого рівня.
І наостанок — про «зелену» зону та адаптивний карантин. За словами міністра, розроблено строгий алгоритм, за яким визначається, чи можна послаблювати карантин в тому чи іншому районі або населеному пункті, а також до якої зони віднести ту чи іншу область:
— Нема людського фактора, є суто цифри, які відображають динаміку в тому чи іншому регіоні. От ніхто не буде створювати, вибачте, Чорнобиль, коли від нас приховували, що відбувається. Ми чесно говоримо, якою є ситуація в тому чи іншому регіоні. В Міністерстві охорони здоров’я немає навіть натяку на політику. Пріоритет — здоров’я і безпека українців. Є чітко визначені чотири критерії, за якими міста «розподіляють» у відповідні зони. Перший критерій — заповнення ліжок, другий — кількість тестувань, третій — динаміка захворювання. І четвертий критерій — відсоток тестувань відповідно до видужань. Якщо він перевищує 11%, то є занепокоєння. Якщо перевищення фіксують п’ять днів поспіль, то це вже тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння щодо здоров’я українців та поширення коронавірусної хвороби.
Щоп’ятниці буде проводитися засідання комісії з ТЕБ та НС, де аналізуватимуть показники. Тобто якщо регіон потрапив у ту чи іншу зону, але в той же час три останні дні поспіль є покращення ситуації, то відповідний регіон повертається або в «зелену» зону, або в «помаранчеву», «жовту».
Дарина Гузенкова.