У місті Вараш комунальники розпочали експеримент з очищення міських стоків. Для цього використовують корисні бактерії, цю технологію свого часу запатентували у США вихідці з України. Бактерії мають і чистити системи аерації на очисних спорудах, і прибирати неприємний запах, який іноді відчувають містяни.
Чому настав експеримент
Директор міського комунального підприємства Юрій Трачук, який прийшов на посаду у січні 2021-го, розповів Суспільному, що стан очисних споруд у місті-супутнику РАЕС поганий. Відтак, вирішили спробувати те, що уже використали комунальники у Луцьку.
"Якщо у нас не вдасться – то нам треба пів мільярда на проєкт і будівництво нових очисних споруд, у такому стані нам їх залишили. Там не використовували жодних технологій, крім механічного очищення. Тому цей проєкт не просто революційний, а катастрофічно важливий і дуже вчасний. Бо ще б фактично рік – і ми втратили б очисні", – каже комунальник.
І Луцьк, і Вараш, між якими сотня кілометрів, пов'язані річкою Стир, саме у неї після очищення потрапляють міські стоки.
"Через Луцьк іде Стир, який далі проходить через Вараш і йде на північ, на Білорусь. То навіть білоруси відчувають шкоду, якщо стоки неочищені або неякісно очищені. Якщо і в Луцьку, і в Вараші покращується якість стоків – то і Стир стає чистим", – зазначає Юрій Трачук.
Як це має працювати
Щодоби у 42-тисячному Вараші, за інформацією Юрія Трачука, збирається від 7 до 10 тисяч кубометрів стоків. Посадовець каже, що об'єм такий невеликий тому, що у місті масово встановили лічильники і це зменшило споживання води.
На очисних спорудах, куди надходять стоки з усього міста, заселили "коктейль" із понад 80 видами бактерій.
"Запах – це завжди результат хімічної реакції, він схожий, скажімо, на тухле яйце. Боротись із цим допомагають процеси аерації, у нас є аерофільтри. Заселяємо дві колонії: перша – з'їдає утворення органіки на аерофільтрах, які фактично забиті. Як тільки йде аерація – зразу йде покращення. Друга колонія зменшуватиме надмірне бродіння, яке часом відчувають жителі міста", – пояснює Юрій Трачук.
У відеорепортажі телебачення Рівенської АЕС представник постачальника Валерій Курочкін пояснив, що підібрали мікс бактерій, які з'їдатимуть всю органічну складову забруднення стічної води.
Заселили спершу три кілограми. Спеціалісти зазначили, що в одному грамі міститься близько 12 мільярдів бактерій.
Скільки це коштує
За попередніми прогнозами, покращення якості стоків має становити 50%. У договорі ж вказали, що заплатять постачальнику, якщо на першому етапі це покращення складе не менше 30%. Висновки будуть за два тижні, – каже Юрій Трачук.
"За першу партію заселення треба буде заплатити трохи більше 40 тисяч гривень. Далі вкладення будуть меншими: щоквартальне підселення бактерій "елітної породи" вартуватиме до 20-ти тисяч гривень", – каже комунальник.
Патент на цю технологію має США, зазначає Юрій Трачук, який також є патентним повіреним України. Розробили її вихідці з України орієнтовно два десятиліття тому, в штатах отримали так звані "насінневі інвестиції" для розвитку.
За словами очільника вараського комунального підприємства, таку технологію в області вони пробують першими.
